Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Цікаві рослини: липа, гречка

Липа

За своїм значенням для бджільництва липі належить одне з перших місць серед медоносних дерев і кущів. Звичайна дрібнолиста липа придатна для посадки в полезахисних смугах, в гаях і парках, лісових дібровах, для обсадки алей, вулиць, доріг. Густа крона, красиві квіти, чудовий аромат у період цвітіння зумовили її широке використання в озелененні міст і сіл. Площа липи на Україні становить 10,6 тис. га.

Цвіте липа в кінці червня — на початку липня. Квітки її жовто-білі, пахучі, зібрані по 5—15 штук в суцвіття. Кожна квітка цвіте 4—6 діб, окреме дерево — 10—12, а насадження — до 20 діб; Проте при несприятливих кліматичних умовах вона може цвісти лише п'ять днів. Дерева зацвітають неодноразово. Раніше дають медозбір ті, що ростуть на південних схилах, по узліссях і на піщаних грунтах.

Інтенсивність і тривалість цвітіння липи, а також нектаровиділення значно залежать від погоди. Холодна вітряна погода, зливи чи затяжні дощі зменшують або зовсім припиняють медозбір. Тепла сонячна погода з невеликими дощами сприяє максимальному нектаровиділенню — в квітках блищать краплини солодкої і запашної рідини, і бджола з кожної квітки одержує повне навантаження медового зобика. Одна квітка липи може виділити від 0,586 до 1,332 мг цукру в нектарі, а 1 га липових насаджень може дати його від 300 до 700 кг.

Липовий мед вважається одним із кращих столових медів. Він приємний на смак, має ніжний аромат і ціниться дуже високо. Цей мед в народі відомий під назвою «липець». Пилок з липи бджоли беруть лише в тому випадку, коли виділяється дуже мало нектару. Інколи вони беруть падь, що виділяється липовою попелицею. Цей збір спостерігається переважно після цвітіння.

Липовий мед має цілющі властивості. Висушені суцвіття з приквітниками у медицині вживають як потогінний засіб. Деревину липи використовують для виготовлення вуликів, посуду, в якому зберігають мед, у будівництві, для виробництва фанери, меблів, музичних інструментів.

 

Гречка

Гречка відноситься до найкращих медоносів і є однією з найважливіших круп'яних культур. Гречана крупа багата на білок, жири, вуглеводи, а також містить солі заліза, кальцію, фосфору та інші необхідні для організму елементи. До її складу входять органічні кислоти — лимонна, малеїнова і щавлева, які сприяють кращому перетравлюванню їжі і засвоєнню поживних речовин, а також вітаміни В, (тіамін), В2 (рибофлавін), РР (нікотинова кислота) і Р (рутин).

Сіяти гречку можна суцільним або широкорядним способом. При суцільному посіві норма висіву залежно від зон України становить від 70 до 90 кг/га, при широкорядному — 40—60 кг/га. Правильна агротехніка, якісне запилення дають змогу одержувати 20— 35 ц/га насіння. Гречка рослина однорічна, висотою від 30 до 90 см. Дрібні квітки її з пелюстками білого, інколи рожевого кольору, зібрані в гроно, мають сильний аромат. За добу одна квітка гречки може виділити від 0,165 до 0,220 мг цукру в нектарі, а нектаропродуктивність 1 га посіву змінюється від 100 до 200 кг.

Вона вибаглива до кліматичних умов. Сухе літо і висока температура під час цвітіння діють згубно на нектаровиділення і урожайність гречки. При температурі, вищій 20 °С, і низькій відносній вологості повітря утворення нектару різко знижується, а при 30 °С припиняється зовсім.

Цвітіння гречки триває 25—30 днів. Спочатку розпускаються нижні квітки, потім середні і верхні.

Бджоли беруть з гречки нектар і жовтувато-зеленкуватий пилок. Особливо добре відвідують її в першу половину дня, коли квітки виділяють багато нектару. Треба також пам'ятати, що в першу половину цвітіння зацвітає найбільша кількість квітів, а тому з підвезенням пасік до масивів гречки не треба запізнюватися.

Пасіки біля гречаного поля необхідно ставити так, щоб відстань від вуликів до найвіддаленіших ділянок не перевищувала 400—500 м. При можливості проїзду до середини поля окремий точок розміщують у центрі його, але з таким розрахунком, щоб він не знаходився на перельоті бджіл з власної і сусідніх пасік.

Використання бджіл на запиленні гречки — обов'язковий агротехнічний захід, який дає змогу господарству одержувати великий економічний ефект.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Цікаві рослини: липа, гречка

Наступна сторінка     -  М.О.Дернов (1868—1920)

Попередня сторінка   - Медоносні бджоли і люцерна

 

Вернутися до початку сторінки Цікаві рослини: липа, гречка

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство