|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звідки бджоли беруть падь?Падь — це цукристі рідкі екскременти сисних комах з ряду Homoptera. Ці комахи використовують для живлення лише 10 % взятих ними з рослин вуглеводів, а 90 % виділяють у вигляді паді. В деякі роки при масовому розмноженні комах падь з'являється у великій кількості. Збираючи, бджоли перетворюють її на падевий мед. Сік рослинного походження під назвою медяна роса, який іноді збирають бджоли, не пов'язаний з діяльністю комах. Потрапляючи в зимовий корм бджіл, падь може завдати значних збитків бджільництву. Падевий мед слід відкачувати, замінивши зимові запаси його квітковим медом та цукром. Падевий мед, що є шкідливим для бджіл у зимовий період, завдяки високому вмісту мінеральних солей корисний людям, особливо тим, у кого мало в крові гемоглобіну. Він, як і квітковий мед, неоднорідний за своїм складом. Залежно від рослин, на яких з'являється падь, часу її збирання, падеві меди відрізняються не лише хімічним складом, а й кольором. Світлі сорти падевих медів з добрими смаковими якостями і високою антибіотичною активністю збирають бджоли з хвойних порід у Карпатах. Темні сорти його використовують у кондитерській промисловості. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Збір падевого меду на Україні — явище досить поширене. При відсутності в природі квіткового медозбору бджоли збирають падь. Пасічник повинен знати, звідки і коли бджоли збирають її, хто виділяє, на яких рослинах може вона з'явитись. Основними кормовими рослинами продуцентів паді є дерева та кущі. Найпоширеніші в нашій республіці дуб, сосна, клен, липа, тополя. На них падь з'являється з ранньої весни і до пізньої осені. В кінці травня можна спостерігати бджіл, які збирають падь з в'язів. Найбільше її виділяють личинки третього віку та німфи Psylla ulmi Frst. Незважаючи на те що в цей період цвітуть гіркокаштан звичайний, кульбаба та інші медоноси, бджоли активно збирають падь. У місцях поширення клена гостролистого розвивається кленова європейська попелиця, солодкі виділення якої мають значення для бджільництва. Медоносні бджоли, яких приваблює нектар квіток клена, не можуть не помітити солодких виділень на листках дерев. У роки, коли клен не цвіте, бджоли менше приносять у вулик паді. Виділення її зменшується вже в першій декаді червня, коли крилаті самки відкладають діапаузуюче покоління личинок (тих, що впадають у діапаузу). У дубових лісах України було виявлено п'ять видів попелиць, які в тій чи іншій мірі продукують падь: ляхнус строкатий, ляхнус палліпес, стомафіс дубовий, жовта дубова, смугаста дубова. Основним продуцентом паді є жовта дубова попелиця, яка при масовій появі виділяє її велику кількість. Характерно, що мурашки не відвідують цих попелиць. Солодкі виділення з'являються на листках дерев у червні — липні. У молодих дубових насадженнях досить поширена смугаста дубова попелиця. Масово розмножуючись, вона густими колоніями заселяє молоді пагони та листки дуба. Поява паді збігається з відростанням на дубах червневих пагонів. Коричневі з червоним відтінком, покриті восковим нальотом попелиці зустрічаються на тополі білій. Вони продукують падь з кінця травня протягом місяця. Влітку ця попелиця переселяється з тополі на коріння хвойних дерев, де й зимує в фазі яйця. Вивезення пасіки на медозбір з гречки дає змогу уникнути збирання бджолами паді з тополі чорної. Продукують її попелиці, що сидять густими колоніями на нижньому боці листків. У соснових насадженнях з п'яти виявлених видів попелиць для бджільництва може мати значення лише Cinara pinea Mordv. Цей вид виділяє багато паді в першій половині літа. З 1 га хвойних насаджень, заселених цинарами, можна зібрати за місяць 125—150 кг цукру. Скрізь, де росте липа, зустрічається липова попелиця, у період масового розмноження вона виділяє близько 300 кг цукру з одного гектара липових насаджень. Найбільше виділяється паді в середині літа — за 1—2 тижні до і під час цвітіння липи. Восени бджоли часто збирають падь на листках різних видів верби. Її виділяє тубероляхнус, колонії якого поселяються на гілках та пагонах верб. Мед з тих вуликів, які стояли восени в насадженнях верб, треба обов'язково відкачати і не залишати бджолам на зиму. Як і інші види медозбору, падь не є постійною. Роки масової появи паді змінюються 2—3 роками, коли її зовсім немає. Появі солодких виділень більше сприяє суха погода, ніж дощова із зниженими температурами. В останньому десятиріччі 1972, 1975 та 1979 pp. на Україні паді було дуже багато. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Звідки бджоли беруть падь? Наступна сторінка - Воскобудівна рамка — без неї не обійтись Попередня сторінка - Травень Повернутися до початку сторінки Звідки бджоли беруть падь? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |