Календар пасічника

Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986

 

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Продуктивність бджолиних сімей значно залежить від якості маток. Попит на маток у нашій країні дедалі зростає. Лише для України їх потрібно щороку понад 500 тис. Матковивідна справа досить складна, потребує від пасічника вміння і певних знань. І хоч виводити маток повинен уміти кожний пасічник, доцільніше цю роботу зосередити в спеціалізованих господарствах — бджолорозплідниках (у крайньому разі на окремих пасіках великих бджолоферм). Бджолорозплідники мають змогу виводити маток більше і вищої якості, утримувати кваліфікованих спеціалістів, забезпечувати належне зоотехнічне і ветеринарне обслуговування своїх пасік. Бджолорозплідникам легше розводити в чистоті певну цінну породу бджіл.

У природних умовах бджоли виводять маток у трьох випадках: перед роїнням сім'ї, після раптової загибелі матки, при намірі замінити стару, хвору чи покалічену матку. Штучне виведення маток грунтується на біологічній особливості бджолиної сім'ї, яка при втраті матки закладає на певного віку личинках робочих бджіл маточники і виводить молоду матку.

Учебник пчеловода

 

Учебник пчеловода

На сучасних бджолорозплідниках практикують лише штучний спосіб одержання маток, при якому личинок раннього віку переносять у штучно виготовлені воскові мисочки, що закріплені в прищеплювальних рамках, і дають на вирощування у відповідним чином підготовлені сім'ї-виховательки. Перевага такого способу в тому, що маток можна виводити від завчасно відібраних високопродуктивних сімей у заплановані строки в потрібній кількості.

На пасіках, які безпосередньо займаються виведенням маток, є материнські сім'ї, від яких беруть личинок, сім'ї-виховательки, що вигодовують личинок, сім'ї-інкубатори, де дозрівають запечатані маточники (з цією метою можна використовувати і термостати), допоміжні виховательки, що дають маточне молочко для щеплення личинок.

Кількість сімей залежить від того, скільки маток потрібно одержати, яка порода бджіл на пасіці тощо. Наприклад, для виробництва 500 маток виділяють З—5 материнських і понад 10 сімей-виховательок. Щоб одержати 1000 маток, потрібно 4—8 материнських і близько 20 сімей-виховательок.

Крім звичайного пасічницького обладнання, при масовому виведенні маток використовують нуклеуси (маленькі сімейки з невеликою кількістю бджіл) для запліднення маток і тимчасового зберігання, прищеплювальні рамки, шаблони для виготовлення мисочок з воску, ізолятори для одержання личинок одного віку, шпателі для перенесення личинок, кліточки для підсаджування маток.

Материнські сім'ї виділяють з найкращих за всіма господарсько корисними ознаками сімей пасіки. Виховательками беруть сильні сім'ї, що займають не менше 10—12 рамок, мають розплід різного віку, 8—10 кг меду, багато перги.

Період вирощування маток у сім'ях-виховательках значно впливає на їх якість. Залежно від його особливостей існують різні способи виведення маток.

 
 

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Організація пасік і догляд за бджолами

В.А.Нестерводський

Організація пасік і догляд за бджолами

У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки.

Видавництво "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи!

Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

 

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Е. БЕРТРАН

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє.

Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

 

Здоров'я нам бджола дарує

КОРЖ В.Н.

Здоров'я нам бджола дарує

Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем.

2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

 

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Священник Олександр Лазебний.

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

 

Лікування бджолиним медом і отрутою

Кузьміна К. А.

Лікування бджолиним медом і отрутою.

Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків.

Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства.

Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

 

Комісар А.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена Академії наук України, Київ, 1994

Коміссар О.Д.

Зимівля медоносних бджіл при високій температурі

Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток.

 Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

У більшості матковивідних господарств Радянського Союзу тепер застосовують так званий безперервний спосіб одержання маток, розроблений Краснополянським бджолорозплідником Краснодарського краю. Суть його полягає в тому, що в 36-рамковому лежаку з перегородками утримують три сім'ї. Навесні середню сім'ю перетворюють у виховательку, а з двох крайніх, що мають маток, постачають бджіл і розплід для підтримання сили сім'ї-виховательки. В перегородках є «вікна» з роздільних решіток. Через них бджоли всіх трьох сімей спілкуються між собою. Не раніше як через 5—6 год після відбору матки виховательці дають прищеплювальну рамку з личинками. Через п'ять днів тут уже будуть запечатані маточники, і в сім'ю дають другу рамку з личинками, ще через п'ять днів — третю, а першу із зрілими маточниками забирають. Тобто в сім'ї-виховательці завжди є дві прищеплювальні рамки — одна з молодими личинками, друга з запечатаними маточниками. Така сім'я протягом місяця здатна виростити п'ять партій маток без перерви на відновлення. За свідченнями М.М.Виноградова (1970), за сезон від неї можна одержати до 500 маточників.

Проте дослідженнями професора Г.П.Таранова (1979) та його учнів доведено, що сильні цілісні сім'ї-виховательки, які мають розплід усіх стадій розвитку і нормальне співвідношення бджіл різного віку, вигодовують кращих маток порівняно із змішаними сім'ями в 36-рамкових вуликах. Маток високої якості одержують тоді, коли в мисочки переносять личинок віком не старше 12 год. При цьому личинку обережно кладуть на краплю молочка, яке беруть з маточників, закладених бджолами допоміжних виховательок не більше, як добу тому.

Бджоли краще приймають личинок, якщо в гнізді виховательок за 4—6 год до встановлення прищеплювальної рамки підготувати для неї місце — «колодязь». Тут скупчуються бджоли з добре розвиненими залозами, які виробляють маточне молочко. Зручніше користуватися прищеплювальною рамкою, зробленою з планок товщиною 10—15 мм. їх легко ставити на місце, не розганяючи бджіл, що там зібралися. Кожну наступну прищеплювальну рамку потрібно ставити в уже існуючий «колодязь». Бджоли приймають більше личинок і виховують кращих маток, коли личинок вихователькам дають у першій половині дня.

Тепер при масовому вирощуванні маток не застосовують ні подвійного перенесення личинок, ні виведення маток з яєць. Обидва способи трудомісткі. Одноразове ж перенесення 12-годинних личинок дає маток досить високої якості.

Доведено, що з більших і важчих яєць одержують маток кращої якості. Для цього материнську сім'ю забезпечують достатньою кількістю корму, в результаті чого більшість комірок буде зайнята кормом і матка відкладатиме яєць менше, але більшого розміру. Личинок, виведених з таких яєць, і слід використовувати для виведення маток. Можна також обмежувати відкладання яєць маткою, перенісши її в ізолятор з 2—3 стільниками, з яких один лише має вільні комірки для відкладання яєць.

У безмедозбірний період сім'ям-вихователькам і материнським щоденно у першій половині дня дають по 400 г 50 %-ного цукрового сиропу. Це пожвавлює роботу бджіл.

На 10-й день після прищеплювання личинок маточники роздають у нуклеуси. Залежно від розміру рамок та кількості маткомісць у них є багато типів нуклеусів. У матковивідних господарствах переважно використовують невеликі нуклеуси на 1/2 багатокорпусної або 1/4 лежакової рамки. Такі нуклеуси легше заселяти бджолами, годувати їх і відшукувати в них маток. Хоч у 4-місних нуклеусах дещо гірше приймання і вихід маток, ніж у 1—2-місних, вони зручніші, оскільки можуть взаємно обігріватись у холодну погоду. Крім того, на їх виготовлення витрачається менше матеріалу.

При формуванні нуклеусів віддають перевагу безрозплідному способу їх заселення. В кожний нуклеус засипають близько 100 г молодих нельотних бджіл від сильних сімей, у годівниці наливають до 400 г цукрового сиропу (1 : 1). Як тільки бджоли трохи заспокояться, в середню вуличку випускають із кліточки матку. Закриті нуклеуси на дві доби ставлять у прохолодне місце. Льотки відкривають під вечір. Неплідних маток підсаджують у нуклеуси після відбору плідних за допомогою спеціальної кліточки, що нагадує стаканчик з-під морозива, запропонованої Інститутом бджільництва.

Ви дивилися сторінку - Як виводять маток на бджолорозплідниках

Наступна сторінка    - Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Попередня сторінка   - Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Повернутися до початку сторінки Як виводять маток на бджолорозплідниках


.        

85d9136f