Вступ

У Продовольчій програмі СРСР на період до 1990 року визначено завдання щодо розвитку агропромислового комплексу.

В реалізації їх певна роль належить бджільництву — галузі, яка повинна гарантувати повне й високоякісне запилення всіх ентомофільних культур — засобу підвищення їх врожайності та якості.

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

Поряд з цим бджільництво постачає мед — цінний харчовий і лікувальний продукт, віск — сировину, яку використовують в багатьох галузях промисловості, специфічні речовини для медицини — прополіс, квітковий пилок, маточне молочко, бджолину отруту, попит на які дедалі збільшується.

Основою різкого збільшення продукції бджільництва є концентрація і спеціалізація виробництва, його інтенсифікація з широким застосуванням досягнень науки та передового досвіду. На Україні вже є понад 60 бджолопідприємств і великих ферм, які мають по 500—3000 сімей бджіл. Такі пасіки створюватимуться й далі.

Бджільництво Української PCP знаходиться в двох секторах — суспільному (колгоспи, радгоспи, бджолопідприємства), де є великі за розміром пасіки, в яких нараховується близько мільйона бджолиних сімей, та індивідуальному користуванні громадян міст і сіл. Індивідуальні пасіки, як правило, невеликі, але загальна кількість бджолиних сімей у них становить понад 1,6 млн.

Оскільки по зонах України кліматичні умови різні, роботи на пасіці подані відповідно до умов центральної за розміщенням зони — Лісостепу. Мається на увазі, що весняні роботи в степовій зоні розпочинаються раніше, ніж в лісостеповій, на 10—15 днів, а в зоні Полісся — на 7—10 днів пізніше. Нарощування бджіл на зиму, а також інші осінні роботи в південних областях проводяться пізніше, а в поліських районах — раніше.

Назви наукових установ у книжці подані у вигляді загальноприйнятих скорочень. Так, УДСБ означає Українська дослідна станція бджільництва; НДІБ — Науково-дослідний інститут бджільництва; УНДІЕВ — Український науково-дослідний інститут експериментальної ветеринарії.

У складанні «Календаря пасічника» брали участь до 20 авторів. Це переважно наукові співробітники УДСБ, УНДІЕВ, Інституту зоології АН УРСР.

Окремі статті написали: «Життя бджолиної сім'ї і пасічницькі роботи по місяцях», «Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі», «Як виводять маток на бджолорозплідниках», «Медоносні бджоли і люцерна», «Підготовка бджолиних сімей до зимівлі» (у співавторстві з кандидатом сільськогосподарських наук В.Д.Хижею), «Чи доцільно годувати бджіл цукром», «Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування», «Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною роботою», «Українська степова бджола», «Карпатські бджоли», а також статті «П.І.Прокопович», «М.М.Витвицький», «П.П.Корженевський», «О.X.Андріяшев», «Г.П.Кондратьєв», «Т.Цесельський», «В.Ф.Ващенко», «Ю.В.Шимановський», «П.Л.Снєжнєвський», «С.О.Розов», «Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?» — кандидат сільськогосподарських наук І.К.Давиденко; «Вступ», «Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами», «Прикмети погоди», «Буває і весна під осінь», «Зробіть самі» — І.Ф.Істратов; «Як розставляти вулики на пасічному точку», «Воскобудівна рамка — без неї не обійтись», «Чому бджоли рояться», «Як запобігти роїнню бджолиних сімей», «Нарощування бджіл на зиму»,— кандидат сільськогосподарських наук І.А.Бабич; «Де підвищити кваліфікацію по бджільництву» — Т.М.Писаренко; «Українське товариство бджолярів-любителів », «Двоматочне утримання бджолиних сімей», «Весняне нарощування бджіл», «Прискорене розмноження бджолиних сімей», «Використання гетерозису в бджільництві», «Породне районування бджіл», «Сіра гірська кавказька бджола» — П.О.Губа; «Весняна ревізія бджіл», «Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах», «Коли ставити бджіл у зимівники», «Догляд за бджолиними сім'ями взимку» — Н.П.Малушенко; «Шляхи розвитку громадського бджільництва», «Впорядкування садиби пасіки» — О.М.Яцун; «Охорона генофонду диких бджолиних», «Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни» — О.М.Рохман; «Кочівля пасік» — Г.Д.Микитенко; «Звідки бджоли беруть падь» — кандидат сільськогосподарських наук Г.П.Блажієвська; «Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів», «Цікаві рослини», «Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення», «Бджолозапилення — важливий агроприйом у рослинництві» — В.М.Блонська; «Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл» — кандидат сільськогосподарських наук В.Д.Хижа; «Поліські бджоли», «Г.О.Кожевников», «М.О.Дернов», «І.І.Корабльов», «В.А.Нестерводський», «Б.М.Музалевський» — кандидат сільськогосподарських наук О.Й.Іванченко; «Деякі особливості поведінки основних порід бджіл». — кандидат біологічних наук І.О.Левченко; «Бджоли в теплицях» — кандидат біологічних наук П.Я.Хмара; «Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання», «Визначення якості вощини, її зберігання і транспортування», «Коли і як доцільніше відбудовувати стільники», «Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку», «Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування», «Прополіс, його збирання і зберігання», «Переробка воскової сировини» — кандидат біологічних наук А.І.Черкасова; «Хвороби бджіл та їх профілактика» — кандидат ветеринарних наук Ф.М.Алексєєнко.

Статті під рубриками «Чи відомо вам, що...», «Наука стверджує», «Практика свідчить» написали наукові співробітники станції бджільництва: О.Й.Іванченко, Б.А.Жигадло, А.І.Черкасова, В.М.Блонська, І.Ф.Істратов, В.Д.Хижа, Г.Д.Микитенко, Н.П.Малушенко, Г.К.Давиденко, П.О.Губа, Т.О.Плита, С.О.Челак.

Ви дивилися сторінку - Вступ

Наступна сторінка    - Січень

Попередня сторінка   - Зміст

Повернутися до початку сторінки Вступ