|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цікаві рослини: липа, гречкаЛипаЗа своїм значенням для бджільництва липі належить одне з перших місць серед медоносних дерев і кущів. Звичайна дрібнолиста липа придатна для посадки в полезахисних смугах, в гаях і парках, лісових дібровах, для обсадки алей, вулиць, доріг. Густа крона, красиві квіти, чудовий аромат у період цвітіння зумовили її широке використання в озелененні міст і сіл. Площа липи на Україні становить 10,6 тис. га. Цвіте липа в кінці червня — на початку липня. Квітки її жовто-білі, пахучі, зібрані по 5—15 штук в суцвіття. Кожна квітка цвіте 4—6 діб, окреме дерево — 10—12, а насадження — до 20 діб; Проте при несприятливих кліматичних умовах вона може цвісти лише п'ять днів. Дерева зацвітають неодноразово. Раніше дають медозбір ті, що ростуть на південних схилах, по узліссях і на піщаних грунтах. Інтенсивність і тривалість цвітіння липи, а також нектаровиділення значно залежать від погоди. Холодна вітряна погода, зливи чи затяжні дощі зменшують або зовсім припиняють медозбір. Тепла сонячна погода з невеликими дощами сприяє максимальному нектаровиділенню — в квітках блищать краплини солодкої і запашної рідини, і бджола з кожної квітки одержує повне навантаження медового зобика. Одна квітка липи може виділити від 0,586 до 1,332 мг цукру в нектарі, а 1 га липових насаджень може дати його від 300 до 700 кг. Липовий мед вважається одним із кращих столових медів. Він приємний на смак, має ніжний аромат і ціниться дуже високо. Цей мед в народі відомий під назвою «липець». Пилок з липи бджоли беруть лише в тому випадку, коли виділяється дуже мало нектару. Інколи вони беруть падь, що виділяється липовою попелицею. Цей збір спостерігається переважно після цвітіння. Липовий мед має цілющі властивості. Висушені суцвіття з приквітниками у медицині вживають як потогінний засіб. Деревину липи використовують для виготовлення вуликів, посуду, в якому зберігають мед, у будівництві, для виробництва фанери, меблів, музичних інструментів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ГречкаГречка відноситься до найкращих медоносів і є однією з найважливіших круп'яних культур. Гречана крупа багата на білок, жири, вуглеводи, а також містить солі заліза, кальцію, фосфору та інші необхідні для організму елементи. До її складу входять органічні кислоти — лимонна, малеїнова і щавлева, які сприяють кращому перетравлюванню їжі і засвоєнню поживних речовин, а також вітаміни В, (тіамін), В2 (рибофлавін), РР (нікотинова кислота) і Р (рутин). Сіяти гречку можна суцільним або широкорядним способом. При суцільному посіві норма висіву залежно від зон України становить від 70 до 90 кг/га, при широкорядному — 40—60 кг/га. Правильна агротехніка, якісне запилення дають змогу одержувати 20— 35 ц/га насіння. Гречка рослина однорічна, висотою від 30 до 90 см. Дрібні квітки її з пелюстками білого, інколи рожевого кольору, зібрані в гроно, мають сильний аромат. За добу одна квітка гречки може виділити від 0,165 до 0,220 мг цукру в нектарі, а нектаропродуктивність 1 га посіву змінюється від 100 до 200 кг. Вона вибаглива до кліматичних умов. Сухе літо і висока температура під час цвітіння діють згубно на нектаровиділення і урожайність гречки. При температурі, вищій 20 °С, і низькій відносній вологості повітря утворення нектару різко знижується, а при 30 °С припиняється зовсім. Цвітіння гречки триває 25—30 днів. Спочатку розпускаються нижні квітки, потім середні і верхні. Бджоли беруть з гречки нектар і жовтувато-зеленкуватий пилок. Особливо добре відвідують її в першу половину дня, коли квітки виділяють багато нектару. Треба також пам'ятати, що в першу половину цвітіння зацвітає найбільша кількість квітів, а тому з підвезенням пасік до масивів гречки не треба запізнюватися. Пасіки біля гречаного поля необхідно ставити так, щоб відстань від вуликів до найвіддаленіших ділянок не перевищувала 400—500 м. При можливості проїзду до середини поля окремий точок розміщують у центрі його, але з таким розрахунком, щоб він не знаходився на перельоті бджіл з власної і сусідніх пасік. Використання бджіл на запиленні гречки — обов'язковий агротехнічний захід, який дає змогу господарству одержувати великий економічний ефект. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Цікаві рослини: липа, гречка Наступна сторінка - М.О.Дернов (1868—1920) Попередня сторінка - Медоносні бджоли і люцерна Повернутися до початку сторінки Г.О.Кожевников (1866—1933) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. ![]() |