|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Шляхи розвитку громадського бджільництваЯк і в інших галузях господарства, в бджільництві основним напрямом розвитку виробництва є концентрація і спеціалізація. З різних типів господарств (бджолорадгоспи, бджолокомплекси, міжгосподарські ферми, міжгосподарські об'єднання) на Україні найбільшого поширення набули міжгосподарські пасічницькі підприємства (об'єднання). Створення міжгосподарських бджолопідприємств передбачає в першу чергу широке впровадження промислової технології бджолорозведення. Організація їх не потребує значних коштів від окремих господарств, а невеликі суми пайових внесків в змозі виділити кожне, навіть економічно слабке господарство. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Міжгосподарські підприємства створюють колгоспи, радгоспи та інші державні підприємства і організації шляхом кооперування матеріальних, фінансових та інших ресурсів з метою збільшення виробництва меду й іншої продукції бджільництва, а також підвищення рентабельності галузі. При міжгосподарській кооперації значно розширюються рамки спеціалізації і концентрації та підвищується ефективність управління виробництвом, що взагалі властиве вузькоспеціалізованим підприємствам. Міжгосподарське підприємство є власністю пайовиків відповідно до величини пайового внеску. Підприємство працює згідно з планом, застосовуючи в своїй роботі госпрозрахунок, має самостійний баланс. Для розрахунків і зберігання грошових коштів відкриває рахунок у банку, користується кредитами, після затвердження Статуту вважається юридичною особою. Досвід міжгосподарських пасічницьких підприємств України переконує у перспективності концентрації і спеціалізації бджільницьких господарств. Зараз в республіці є близько 60 таких підприємств. Виробництво продукції в них підвищилось на значно вищий рівень порівняно з періодом до концентрації. Ці підприємства щорічно виконують народногосподарські плани по продажу меду державі, впроваджують нові елементи в технологію догляду за бджолиними сім'ями, застосовують більш прогресивні методи профілактики і боротьби з хворобами бджіл. Міжгосподарські підприємства довели, що бджільництво також може бути рентабельною галуззю. Багато з них уже досягли значних успіхів у розвитку виробництва, збільшенні продуктивності бджолиних сімей, підвищенні рентабельності. Так, в несприятливому для медозбору 1982 р. більшість підприємств вели виробництво рентабельно і одержали 166 тис. карбованців чистого прибутку, реалізувавши продукції на суму понад 3 млн. карбованців. На пасіках підприємств за цей рік було сформовано 8360 пакетів для реалізації і зібрано 6000 кг квіткового пилку. Одержання значної кількості додаткової продукції дало змогу деяким підприємствам мати і більший прибуток. Підвищилась також і їх рентабельність. Так, Віньковецьке бджолопідприємство Хмельницької області сформувало 1104 бджолопакети і нові сім'ї для реалізації, за які одержало 40,8 тис. карбованців прибутку; в результаті рентабельність підприємства підвищилась до 17,8 %. Красилівське підприємство цієї ж області, зібравши 2040 кг квіткового пилку, одержало 23,1 тис. карбованців чистого прибутку (рентабельність 15,5 %). У роботі підприємств ще дуже часто зустрічаються труднощі організаційного характеру, а місцеві радянські та сільськогосподарські органи мало приділяють уваги розвитку та вдосконаленню їх роботи. Більшості підприємств підпорядковано, крім бджільництва, ще й інші галузі, що часто заважає розвитку бджільництва. Досвід господарств свідчить, що тільки одногалузеві пасічницькі підприємства можуть рентабельно вести виробництво. Це є однією з умов нормальної їх роботи. Другою умовою, яка не завжди виконується, є виділення і освоєння коштів на капіталовкладення, що виділяються господарствами-пайовиками в період організації підприємства згідно з його організаційно-господарським планом у повному розмірі. Крім міжгосподарських підприємств, у великих господарствах, що спеціалізуються на виробництві продуктів садівництва або насінництві багаторічних трав, можуть бути створені великі бджолоферми для більш ефективного запилення ентомофільних культур. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поряд з концентрацією і спеціалізацією галузі бджільництва ще досить гостро стоїть питання удосконалення організації та оплати праці. Індивідуальна робота, яка зараз переважає на пасіках, є гальмом у розвитку бджільництва, підвищенні продуктивності праці. Застосування прогресивних форм організації праці, таких як ланкова і бригадна, дасть змогу збільшити норму навантаження та підвищити продуктивність праці на 40—60 %. В умовах Української PCP, де бджільництво в основному має медово-запилювальний напрям і розміщене за територіальним принципом, найефективнішою формою організації праці є ланка. Це самостійна госпрозрахункова виробнича одиниця. Ланки бувають різні за кількістю людей, але в середньому до них входить 3—5 чоловік і доглядають 300—600 бджолиних сімей. При ланковій формі організації праці необхідними умовами ефективного ведення виробництва є наявність садиби з усіма господарськими будівлями і спорудами, забезпеченість транспортом, правильний підбір кадрів, визначена зона медозбору. Важливою умовою розвитку бджільництва є матеріальна зацікавленість пасічників у результатах своєї праці. Ланкова форма організації праці дає змогу використовувати майже всі елементи колективного підряду, що дає значний ефект у підвищенні рентабельності виробництва. Впровадження акордно-преміальної оплати праці, перехід на повний господарський розрахунок на пасіках, преміювання працівників протягом року за високоякісне виконання робіт, соціалістичне змагання — це неабиякі важелі в підвищенні продуктивності бджолиних сімей, збільшенні валового виробництва продукції, зниженні її собівартості. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Шляхи розвитку громадського бджільництва Наступна сторінка - В.А.Нестерводський (1882—1977) Попередня сторінка - Жовтень Повернутися до початку сторінки Шляхи розвитку громадського бджільництва |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |