|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
СерпеньПрикмети погодиВвечері сильно стрекочуть коники — на гарну погоду. Якщо з наближенням хмар бджоли не ховаються у вулики, а продовжують літати — дощу не буде. Відсиріло підсохле сіно — бути дощу. Горобці літають зграйками — на суху та ясну погоду. Качки та гуси кричать, полощуться, пірнають і б'ють крилами — на дощ, притихають — на грозу. Влітку на деревах з'являється жовте листя — осінь буде рання. Відбудований новий стільник СЕРПЕНЬНадворі ще літо, яскраво світить сонце, спека докучає хліборобам. Та на пасіці все сильніше відчувається наближення осені. Дуже помітно зменшилась сила бджолиних сімей. Спрацювались, розгубились крилаті трудівниці під час багатоденної заготівлі кормових запасів. Головний медозбір майже по всій Україні закінчився. Старих бджіл, які не знайшли квіток з нектаром у полі, все більше манять дразливі пахощі, що линуть з льотків чужих вуликів. То тут, то там на льотках можна помітити гострі сутички між пильною сторожею і настирливими осами та бджолами-злодійками, котрі намагаються проникнути у вулики. Це сигнал пасічнику: настав час зменшити льотки, враховуючи силу сім'ї. Поступово зменшують і гнізда сімей, виставляючи за заставну дошку недобудовані та старі стільники, непридатні для зимівлі. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Важкі часи настали для трутнів. Бджоли спочатку відтісняють їх на край гнізда, порожні стільники або на дно вулика. Поза гніздом холодними ночами багато з них гине. Знесилених трутнів бджоли поступово виганяють з вуликів. Пасічник повинен звернути увагу на сім'ї, в яких бджоли не займають трутнів. Як правило, в таких сім'ях щось негаразд з матками. Серпень — дуже відповідальна пора на пасіці. Без перебільшення його можна вважати початком наступного сезону. Все, що зробив чи не доробив пасічник у цьому місяці, неминуче вплине на результати наступної зимівлі бджіл, їх розвиток навесні та майбутній медозбір. Основна турбота зараз — простежити, щоб сім'ї мали не менше 8—10 кг меду, оскільки в маломедних вуликах дуже погано сіють матки. Бджоли, які виведуться з серпневого розплоду, найкраще зимують. Якщо в місцевості, де знаходилась пасіка у період медозбору, вже немає медоносів, її слід перевезти до пожнивної гречки, насінників люцерни, конюшини, соняшника, щоб забезпечити повноцінне нарощування бджіл. У серпні бджіл обробляють проти вароатозу. Дуже важливо, щоб основні сім'ї бджіл пішли в зиму з молодими матками. Такі матки інтенсивно і довго червлять і восени. На пасіці проводять осінню ревізію сімей та їх бонітування. Відповідно оформлені акти ревізії надсилають районному зоотехніку по бджільництву. Кормові запаси, що залишаються на зиму, перевіряють на наявність паді. Відводки із запасними матками доцільніше поселити поряд з основною сім'єю через глуху перегородку. Так вони краще зимують. Зимівники ремонтують, білять і просушують. Районний зоотехнік організовує і забезпечує проведення на пасіках господарств головної осінньої ревізії, а також бонітування бджолиних сімей. Стежить за проведенням профілактичних обробок сімей проти вароатозу. При потребі організовує перевезення деяких пасік на нові місця, щоб забезпечити осіннє нарощування бджіл. Перевіряв наявність у господарствах і закупівлю ними цукру для поповнення запасів корму. Складає інформацію про результати роботи на пасіках за сезон у нинішньому році і разом із зведеним актом головної осінньої ревізії надсилає його в обласну контору бджільництва та районне агропромислове об'єднання. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
БУВАЄ І ВЕСНА ПІД ОСІНЬУ другій половині літа і навіть на початку осені можна спостерігати цікаве й не таке вже рідкісне у природі явище — повторне цвітіння рослин. Причини його бувають різні: рання посуха, пізні весняні приморозки, град, обламування гілок. Іноді деякі з квітучих рослин навіть дають нові плоди.
НАУКА СТВЕРДЖУЄПасічники звичайно виводять маток від 1—2 кращих сімей, мало приділяючи уваги батьківським сім'ям. З часом це призводить до спорідненого розведення бджіл на пасіці. Негативні наслідки його проявляються в тому, що в сім'ях зменшується кількість розплоду і розміри бджіл. Вони частіше уражуються хворобами. Цьому потрібно запобігати. Маток слід виводити не менш як від 4—5 кращих сімей, слідкуючи, щоб батьківські сім'ї не були споріднені з материнськими. Доцільно через кожні 3—4 роки робити «прилиття крові». Для цього віддалені пасіки обмінюються сім'ями, відводками від них і матками.
ПРАКТИКА СВІДЧИТЬВідомо, що при зниженні температури клуб зимуючих бджіл стискається. Цю природну потребу бджіл можна полегшити, якщо під час складання гнізд на зиму в передостанніх стільниках (з обох сторін гнізда) зробити по 2—З отвори розміром 2—2,5 см. Після зимівлі такі стільники вибраковують і перетоплюють на віск. Бджолині сім'ї, які зимують без перги, зовсім не мають розплоду аж до першого весняного обльоту бджіл. Це, по-перше, затримує розвиток вароатозу і, по-друге, дає змогу провести весняну протикліщову обробку бджіл при відсутності розплоду. Після обльоту і обробки бджіл в сім'ї дають пергу і вони починають швидко розвиватись. Ці методи застосовує передовий пасічник Л.В.Корнілов з колгоспу «Перше травня» Добропільського району Донецької області. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Серпень Наступна сторінка - Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках Попередня сторінка - М.О.Дернов (1868—1920) Повернутися до початку сторінки Серпень |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |