|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Охорона генофонду диких бджолинихВсім відомо, що без запилення плоди та насіння майже не утворюються. Велику роль в запиленні відіграють дикі бджолині — мегахіли, евцери, джмелі, сірі рофіти, бджоли-дазиподи тощо. Загальновідома роль джмелів у запиленні насінників конюшини. Але, напевно, не всі знають, що у Червону книгу нашої країни та республіки занесені такі види джмелів, як садовий, польовий, дупловий та ін. Різко зменшилась також кількість диких поодиноких бджіл, деяких ос і квіткових мух — природних запилювачів люцерни. В степових та лісостепових районах України майже зникли такі цінні запилювачі, як антофори, бджоли-шаповали, бджоли-листорізи, галікти, евцери. Необхідні радикальні заходи по охороні, вивченню біології диких бджолиних, що збереглися, з метою їх штучного розведення. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Однак не потрібно думати, що решту мешканців біоценозу можна знищувати. Особливо відповідальна людина за збереження тих видів бджолиних, які населяють агробіоценоз. Як правило, в агробіоценозі нараховується 15— 20 видів бджолиних, але масовими є всього 3—5. Це нестійка з екологічного погляду система. Так, у Кіровоградській області на насінниках люцерни ми відмічали збільшення бджіл евцера, мегахіле та осмія. Широкою лабільністю до змін навколишнього середовища характеризується рофіт сірий, що став основним запилювачем люцерни майже в усіх зонах її вирощування. Розорювання степової цілини біля балок та ярів, природних пасовищ та лук, вододілів малих і середніх річок, захисних смуг біля автомобільних доріг та залізничних колій, шлейфів лісосмуг призвело до руйнування природних геобіоценозів і, як наслідок, знищення не тільки місць гніздування, а й фуражирування бджолиних. На чисельність комах-запилювачів та ентомофагів нині негативно впливає знищення підліску в лісомеліоративних смугах. Найближчим часом необхідно припинити процес знищення природних біоценозів, а там, де вони зруйновані,— відновити. Цього потребують інтереси сільськогосподарського виробництва. Заходи по охороні і збереженню корисної ентомофауни повинні бути справою не тільки спеціалістів-ентомологів, а й кожного справжнього господаря землі. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Охорона генофонду диких бджолиних Наступна сторінка - Кочівля пасік Попередня сторінка - Впорядкування садиби пасіки Повернутися до початку сторінки Охорона генофонду диких бджолиних |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |