Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Збільшення виробництва зерна гречки, насіння олійних культур, особливо соняшника, гірчиці, овочів, баштанних культур, плодів, ягід, підвищення врожайності тонковолокнистих сортів бавовнику, розширення посівів люцерни, конюшини значно залежить від організації запилення сільськогосподарських культур. Використання медоносних і диких бджіл на запиленні завжди забезпечує одержання високих врожаїв і доброякісного насіння.

Із загальної кількості комах, що запилюють різні сільськогосподарські культури, 80—95 % становлять медоносні бджоли. Збираючи нектар і пилок, вони переносять з квітки на квітку суміш пилку з багатьох рослин, чим сприяють вибірковому заплідненню і одержанню найбільш багатоплідного потомства, а отже, й підвищенню врожайності. В результаті ефективного використання бджіл на запиленні господарства можуть одержувати кожний рік великі прибутки, які в 10— 15 разів перевищували б прибуток, одержаний від реалізації продукції бджільництва.

Учебник пчеловода

Так, у колгоспі «Знамя коммунизма» Якимівського району Запорізької області було організовано насичене бджолозапилення соняшника на площі понад 800 га. В середньому за п'ять років з цієї площі одержано додатково по 4,7 ц/га насіння. А в колгоспі «Таврія» Токмацького району цієї ж області при відповідному запиленні з площі соняшника понад 700 га було зібрано додатково по 5,7 ц/га. У колгоспі «Україна» Гуляйпільського району на ділянках, де проводили насичене запилення бджолами, одержували по 18 ц/га соняшникового насіння, а на ділянках, до яких не підвозили бджіл,— по 14 ц/га.

Використання бджіл на запиленні посівів сільськогосподарських культур достатньо ефективне лише тоді, коли пасіка підвезена безпосередньо до ділянки з квітучими медоносними рослинами. Максимальна віддаленість пасіки від посіву, при якому найефективніше здійснюється запилення сільськогосподарських рослин, становить 500—600 м. Із збільшенням відстані між посівами і пасікою кількість бджіл, які працюють на квітках, зменшується, внаслідок чого і урожайність знижується.

Особливо важливо приблизити пасіку до запилювальної ділянки навесні, коли температура повітря не досить висока і активність льоту бджіл знижена.

Слід враховувати також, що бджола під час польоту витрачає за кожну хвилину близько 0,3 мг корму, тому чим ближче до посівів розміщені пасіки, тим краще запилюються сільськогосподарські рослини і збільшується медозбір.

Бджолині сім'ї краще працюють на запиленні тоді, коли пасіку підвозять на початку цвітіння рослин. Якщо ж її підвезти за декілька днів до цвітіння рослин, то частина бджіл уже звикне літати на природні медоноси. Проте з підвезенням пасіки на посіви запізнюватись не можна, тому що найбільше нектару виділяють квітки в першу половину цвітіння, в цей же час утворюються і найкращі плоди. Розміщуючи пасіку біля запилюваної рослини, вулики з бджолами потрібно ставити так, щоб найбільш віддалена частина посівів знаходилась від бджіл не дальше як 500—600 м, а в плодовому саду — 200—250 м. Для рівномірнішого запилення рослин вулики рекомендується ставити групами, щоб віддаль між ними не перебільшувала 1 — 1,2 км, а в саду — 0,4—0,5 км.

Відомо, що найповніше зав'язування плодів і насіння спостерігається тоді, коли бджола відвідує одну і ту ж квітку декілька разів. Наприклад, квітки гречки і конюшини потребують дворазового відвідування, квітки соняшників бджола повинна відвідати в середньому шість разів, а баштанні культури дають добре розвинені плоди лише при 20—30 відвідуваннях кожної квітки бджолами. Отже, знаючи кількість відвідувань бджолами квіток різних культур і скільки квітів на одиниці площі посіву, можна визначити, яка кількість бджолиних сімей потрібна для запилення 1 га ентомофільної культури:

Культура	Кількість бджолиних сімей, необхідна для ефективного запилення 1 га посівів
Сад	2—2,5
Гречка	2
Еспарцет	2—3
Соняшник	1
Гірчиця	1
Ріпак	1
Коріандр	2—3
Конюшина червона	3—4
Люцерна	4—6
Буркун	3
Огірки, баштанні культури	0,5
Огірки в теплицях (до 1000 м²)	1

При використанні бджіл на запиленні польових та плодово-ягідних культур, що добре виділяють нектар, активне втручання людини зводиться лише до того, щоб своєчасно підвезти на ділянку достатню кількість бджолиних сімей і правильно розмістити їх на території масиву. До таких рослин відносять гречку, еспарцет, соняшник, ріпак, коріандр, баштанні культури, буркун, гірчицю.

Однак існують і такі ентомофільні рослини, які слабо виділяють нектар (льон, виноград, суниці) або ж він розміщується в глибині довгої трубочки віночка (конюшина червона), звідки бджолам важко його дістати. Звичайно такі рослини вони відвідують недостатньо інтенсивно. Враховуючи це, необхідно застосовувати способи підвищення запилювальної діяльності бджіл.

Одним з таких способів, як зазначалося раніше, є підвезення пасіки безпосередньо до масиву насінників. Це збільшує кількість бджіл на посівах і сприяє підвищенню їх урожайності. При запиленні конюшини червоної найвищий ефект дає наближення пасіки до посівів на початку цвітіння, запізнення на тиждень спричинює недобір насіння на 30—40 %.

Дослідження і виробнича практика показали, що для запилення квіток конюшини червоної на 100 м² площі потрібно 50—70 медоносних бджіл. Щоб забезпечити таку кількість, на гектар насінників необхідно підвезти 3—4 бджолині сім'ї.

Другим способом підвищення запилювальної діяльності медоносних бджіл є дресирування. Можна проводити як внутрішньовуликове, так і позавуликове дресирування. Для цього ароматизований квітками конюшини цукровий сироп дають бджолам одночасно у вулики і в годівниці, які ставлять на прилітні дошки вуликів. Коли в годівницях зберуться бджоли, їх накривають і переносять у поле, спрямовуючи таким чином на запилення квіток червоної конюшини. Сироп готують з розрахунку 1 кг цукру на 1 л перевареної води. Після охолодження до кімнатної температури в сироп кладуть свіжі квіткові пелюстки, відокремлені від зелених чашечок. Пелюсток беруть приблизно 1/4 об'єму сиропу, або 100—120 головок квітів на 1 л сиропу.

Такий спосіб має особливе значення в тих господарствах, де пасіка невелика з незначною кількістю бджолиних сімей, а площа насінників велика. Розробив цей спосіб професор О.Ф.Губін.

Слід відмітити, що ефективне запилення насінників конюшини можуть забезпечити лише сильні бджолині сім'ї.

Для забезпечення якісного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур господарствам, у яких немає своїх бджіл або є, але в недостатній кількості, рекомендується залучати бджолині сім'ї на договірних основах. Розцінки на оплату наведено в «Положенні про використання пасік на запиленні сільськогосподарських культур».



Підручник пасічника Література по бджільництву
	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі