Календар пасічника

Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986


Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література


Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

З квітня по липень — найкраща пора року для збирання бджолами квіткового пилку — цінного продукту рослин, природного концентрату, в якому містяться вітаміни, ензими, рослинні гормони, мікроелементи, білкові речовини, незамінні амінокислоти, прості й складні цукри, жири тощо.

Квітковий пилок необхідний для бджіл як білково-жировий корм, джерело вітамінів та мінеральних солей. У багатьох районах України, особливо степових, в деякі періоди пасічницького сезону бджолині сім'ї відчувають білкове голодування через відсутність квіткового пилку. Без нього вони не можуть нормально розвиватися, давати товарну продукцію (мед, віск) і ефективно запилювати ентомофільні рослини. В цих районах може бути використаний пилок, зібраний бджолами в інших господарствах. Значна кількість квіткового пилку потрібна сім'ям, які використовуються на запиленні культур закритого грунту та виведенні маток.

Календар пасічника


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Календар пасічника

Збирання квіткового пилку проста й доступна справа, яка не потребує складних пристосувань та великих затрат праці. Пасічник може заготовляти його під час догляду за бджолами без використання додаткової робочої сили. Разом з тим заготовляти пилок економічно вигідно, оскільки бджоли його збирають незалежно від погодних умов.

Для збирання пилку використовують пилковловлювачі різних конструкцій. Вони можуть бути навісними або вмонтованими всередину вулика. Основними деталями їх є пилкозбиральна решітка і приймач для обніжжя. Особливу увагу звертають на отвори решіток, які повинні бути шліфованими, з гладенькими краями і діаметром 4,9—5 мм. Зручні для робочих бджіл решітки, які з внутрішнього боку обладнані поличками.

Приймач пилковловлювача місткістю 0,5—0,6 кг сирого пилку бажано виготовляти з дерева, а для запобігання псуванню та частковому підсушуванню торцеві його боки загратовують металевою лудженою сіткою з отворами 1 х 1 мм.

Пилковловлювач навішують на передню стінку вулика так, щоб він щільно закривав верхній або нижній льоток. Решітка повинна відповідати льотковому отвору, що дає змогу бджолам вільно проходити в обох напрямках і потрапляти у вулик лише через отвори решітки пилковловлювача. Щоб запобігти блуканню бджіл під час збирання обніжжя, пилковловлювачі навішують на поряд розміщені вулики.

Протягом перших 3—5 днів у пилковловлювачах решітку тримають відключеною. Після підготовчого періоду її включають на весь весняно-літній період, коли відбувається масове цвітіння рослин, і в інші строки, що залежить від видового складу квітучих рослин, сили бджолиних сімей, запасів перги у гніздах бджіл. Пилок пасічники збирають також під час цвітіння верб, кленів, весняного лісового різнотрав'я, плодоягідних насаджень, еспарцету. В другій половині літа пилок зовсім не заготовляють, бо в цей час у природі його мало і він необхідний для нарощування сімей на зиму.

Перед початком збирання квіткового пилку пасічники готують для цього відповідні сім'ї, які повинні мати силу 8—9 вуличок, плідну матку, не менше 4— 5 кг корму, різновіковий розплід та 1—2 рамки перги. Сім'ї мають бути здоровими і утримуватися в чистих продезинфікованих вуликах. Якщо деякі з них погано збирають пилок, пилковловлювачі навішують на вулики інших бджолиних сімей. Доглядають ці сім'ї, як і всі інші.

Квітковий пилок належить до продуктів, що швидко псуються. Якщо його своєчасно не просушити або не законсервувати, він швидко пошкоджується мікроорганізмами, міллю комірною зерновою, шкіроїдом, хрущаком борошняним та іншими комахами і стає непридатним для використання. Тому необхідно стежити за своєчасним збиранням і переробкою квіткового пилку. Для цього його кожний день відбирають з приймачів у зручну для перенесення тару, перебирають, видаляють трупи бджіл та інші механічні домішки, після чого сушать або свіжим консервують цукровою пудрою чи медом із розрахунку на одну частину пилку одну або дві частини консерванта. Перед консервуванням пилок старанно розтирають, а потім розмішують з медом або цукровою пудрою.

Пилок на пасіці просушують у будь-якому чистому приміщенні з протягом. Якщо такого приміщення немає, то використовують ізолятори, виготовлені з дерев'яних рейок і обтягнені марлею. В усіх випадках сушіння пилку слід запобігати потраплянню на нього сонячних променів та комах. Сушити пилок можна в сушильних шафах різної конструкції при температурі, не вищій 40 °С ±1°. Незалежно від способів сушіння вологість пилку повинна бути не вище 10 %.

Після сушіння і консервування квітковий пилок герметично упаковують у чисту тару для харчових продуктів. Фасують його масою від 50 г до 50 кг. Зберігають при плюсових температурах, запобігають проморожуванню.

При заготівлі, переробці та зберіганні квіткового пилку стежать за чистотою пилковловлювачів, тари, режимом сушіння і консервування. Пилок не можна збирати, якщо цвітуть отруйні рослини. Запобігають сушінню або консервуванню пилку, який потрапив під дощ.

Під час обробки отрутохімікатами сільськогосподарських культур, розміщених в радіусі 5 км від пасіки, квітковий пилок збирають і переробляють через 10 днів після їх застосування.


Ви дивилися сторінку - Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Наступна сторінка    - Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Попередня сторінка   - Коли і як відбудовувати стільники

Повернутися до початку сторінки Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 


 

Индекс цитирования.