Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Незаразні хвороби бджіл

Хімічний токсикоз виникає при збиранні бджолами нектару і пилку з рослин, оброблених отрутохімікатами.

Отруєння бджіл хімікатами виявляють за наявністю масової загибелі бджіл у вуликах і на передвуликових майданчиках після обробки рослин поблизу пасіки та хімічним аналізом на отрутохімікати. Для хімічного дослідження у ветлабораторію надсилають загиблих бджіл у кількості 100 г з різних вуликів, 100—150 г незапечатаного меду, 40—50 г перги з стільником, оброблені отрутохімікатами рослини — не менше 0,5 — 0,6 кг. Зразки поміщають у скляні банки, запечатують кожен окремо і в день відбору надсилають з супровідним листом у ветлабораторію.

Заходи боротьби і профілактика. Бджолині сім'ї вивозять із зони оброблюваних рослин на відстань 5—7 км або ізолюють у вуликах за допомогою дротяної сітки чи мішковини, які закріплюють під дахом вулика. Дах вулика піднімають на спеціальні підставки для вентиляції. Льоток загратовують, на гнізда поміщають порожні корпуси або магазинні надставки. У вулик ставлять годівниці чи банки з водою (або наливають її у стільники). Ізолюють бджіл у вуликах залежно від застосовуваних отрутохімікатів до 5— 7 днів. При частковому отруєнні бджіл й ослабленні сімей з вуликів видаляють рідкий мед і пергу, зменшують гніздо й утеплюють. Бджолам дають рідкий сироп (1 : 2).

Сім'ї, в яких загинуло 70—80 % бджіл, знищують а бджіл об'єднують. Вулики дезинфікують. Мед використовують тільки після негативного результату щодо залишків отрутохімікатів.

Щоб не допустити отруєння бджіл, рослини слід обробляти отрутохімікатами до їх цвітіння. Спеціалісти і керівники господарств повинні повідомляти пасічників та власників бджіл за три дні до застосування отрутохімікатів. Перед обробкою рослин власники бджіл повинні вивезти пасіку, а при неможливості вивезення ізолювати їх у гнізді на певний період (див. також «Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами»).

 

Падевий токсикоз спостерігається при споживанні бджолами падевого меду. Викликає масову загибель бджіл переважно взимку. Хворі бджоли проносять, виповзають з вуликів і масово гинуть.

Падевий токсикоз розпізнають по наявності паді в меду і загибелі бджіл з ознаками проносу взимку. Іноді хвороба спостерігається влітку. Падь в меду визначають за допомогою розчину оцтовокислого свинцю і вапняної проби. Для цього у ветлабораторію в серпні після закінчення медозбору і перед формуванням гнізд надсилають зразки стільникового меду від кількох сімей пасіки.

Заходи боротьби. З вуликів видаляють падевий мед і дають бджолам доброякісний або цукровий сироп. При виявленні проносу бджолам взимку підставляють стільники з квітковим медом або згодовують цукровий сироп. Влаштовують надранній обліт бджіл. Навесні звужують гнізда, очищають брудні стільники, бджолам дають корм.

 

Пилковий токсикоз — це отруєння молодих бджіл пилком отруйних рослин: чемериці, аконіту, жовтецю, жовтозілля та інших або результат споживання перги, ураженої пліснявою. Хвороба короткочасна, проявляється частіше в травні, іноді пізніше, що залежить від періоду цвітіння отруйних рослин. Хворіють молоді бджоли-годувальниці, які більше споживають пилку. Хворі бджоли виповзають з вуликів на перед-вуликові майданчики, нездатні літати і повільно гинуть.

Пилковий токсикоз розпізнають за наявністю у вуликах і на передвуликових майданчиках загиблих і повзаючих бджіл з черевцем, переповненим кашкоподібним вмістом брудно-жовтого кольору. При необхідності у ветлабораторію надсилають хворих і загиблих бджіл.

Заходи боротьби. Бджолам згодовують рідкий 20— 30 %-ний цукровий сироп або мед, розчинений водою. У вулики ставлять воду. Бджіл слід вивезти на кочівлю в поле.

 

Замерлий розплід — це загибель личинок і лялечок різного віку внаслідок близькоспорідненого парування маток. Причини — вади маток, зниження якості потомства, недостатнє забезпечення бджіл кормом. Розпізнають за такими ознаками: вимирання личинок і лялечок різного віку в деяких комірках стільників, потемніння трупів личинок і лялечок при висиханні, народження недорозвинених бджіл. Хворобу слід відрізняти від ураження розплоду вароатозом і гнильцями.

Заходи боротьби. Заміна маток з вадами молодими плідними та поліпшення годівлі бджіл і умов їх утримання.

 

Застуджений розплід — загибель розплоду суцільними ділянками в стадії личинки на крайніх рамках внаслідок різкого охолодження. Загиблі личинки сіруватого кольору, потім темніють, без запаху або з слабким гнильним запахом. Цю хворобу слід відрізняти від європейського гнильця.

Заходи боротьби. Бджіл утримують в утеплених і ущільнених гніздах, сім'ї забезпечують кормом.

 

Горбатий розплід — наявність печатного трутневого розплоду з опуклими кришечками внаслідок вад матки або відсутності її у сім'ї і появи бджіл-трутівок, які відкладають незапліднені яйця в комірки.

Заходи боротьби. В сім'ях з горбатим розплодом видаляють маток з вадами і підсаджують молодих плідних. Стежать за якістю і своєчасним вибракуванням старих маток.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Незаразні хвороби бджіл

Наступна сторінка     -  Вороги і шкідники бджіл

Попередня сторінка   - Інвазійні захворювання бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Незаразні хвороби бджіл

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство