Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

У зв'язку з великим поширенням та географічною мінливістю медоносні бджоли утворюють численні породи й популяції. Серед порід медоносних бджіл, що розводять люди, найбільшу популярність мають середньоєвропейська, або середньоросійська, крайнська, італійська та сіра гірська кавказька. На території України поширені також поліська, степова українська та карпатська бджоли. Породи бджіл відрізняються одна від одної за морфологічними та фізіологічними ознаками, серед яких головними є: агресивність, захист гнізда від ворогів, реагування на видовий склад рослин, величина навантаження медового зобика, пороги мобілізаційних танців, характер використання медозбору.

Наймиролюбнішими бджолами вважаються сірі гірські кавказькі, італійські, степові українські та карпатські. У теплу погоду, при наявності медозбору, гнізда сімей цих бджіл можна розбирати без димаря та захисної сітки. Найбільшою агресивністю серед бджіл, яких розводять на території Радянського Союзу, відзначаються середньоросійські та їх популяції — башкирська і поліська. Вони нападають на тварин і людей при наближенні до їх житла, крім того, погано охороняють гніздо, внаслідок чого часто піддаються обкраданню з боку італійських та сірих кавказьких бджіл.

При розбиранні гнізда бджоли середньоросійської породи виявляють виражений негативний фототаксис, перебігаючи на нижню частину рамки, дуже непокояться і розповзаються по вулику. В такій сім'ї важко відшукати матку, що створює великі незручності у роботі. Щоб запобігти запарюванню при перевезенні бджолиних сімей середньоросійської породи, особливо потрібно стежити за вентиляцією та світлоізоляцією.

Італійські та сірі гірські кавказькі бджоли при розбиранні гнізда не реагують на світло й спокійно сидять на стільниках, продовжуючи виконувати свою роботу. Бджоли цих порід добре орієнтуються в ізольованому просторі, тому їх використовують для запилення культур закритого грунту.

Формування льотно-збиральної діяльності раніше настає у карпатських та крайнських бджіл, пізніше — у степових українських, італійських та сірих гірських кавказьких. Однак внаслідок підвищеної льотної активності кількість бджіл-збирачок в сім'ях італійської та сірої гірської кавказької порід до ЗО діб різко зростав. Така ж закономірність спостерігається і в сигнальній діяльності бджіл.

Продуктивна дальність польотів за кормом та радіус зони ефективного запилення квіток залежать від породи бджіл, видового складу рослин, їх концентрації та сили нектаровиділення. При розміщенні пасіки в центрі великого масиву і сильному нектаровиділенні більшість бджіл відвідують квітуючі рослини на віддалі 500— 1000 м. Істотних відмін у дальності польотів бджіл різних порід не виявлено. Радіус Продуктивного льоту за кормом в умовах бідного медозбору більший у карпатських, крайнських та сірих гірських бджіл.

Особливістю південних порід бджіл є підвищена схильність до флороміграції — переключення з одних рослин на інші, що пояснюється, передусім, їх підвищеною сигнальною діяльністю.

В умовах слабкого або середнього поліфлорного медозбору кількість сигнальниць у сім'ях італійської і сірої кавказької порід бджіл завжди буває більшою, ніж у степових українських та середньоросійських. Більша кількість сигнальниць забезпечує своєчасне виявлення нових джерел медозбору та ефективніше його використання.

Особливості сигнальної діяльності бджіл різних порід виявляються також у темпі мобілізаційного танцю та характері звуків, що його супроводжують. Найшвидший темп танцю спостерігається у крайнських та карпатських бджіл, найповільніший — в італійських і сірих гірських кавказьких. Характер звукової компоненти танцю — загальна тривалість звукового сигналу та кількість звукових посилок — можуть бути використані разом з екстер'єрними ознаками для встановлення чистоти породи бджіл.

Найістотнішими відмінами сигнальної діяльності бджіл різних порід, що в значній мірі визначають їх неоднакову продуктивність, є порогові величини концентрації та кількості цукру в розчині, що викликають появу мобілізаційних танців. У карпатських бджіл танці з'являються при концентрації цукру в розчині 8 %, сірих гірських кавказьких і крайнських — 10, італійських — 11%, Порогова концентрація цукру, при якій виникають танці, значно вища в степових українських та середньоросійських бджіл й становить відповідно 18 і 20 %.

Існує пряма залежність між концентрацією цукру в кормі та кількістю сигнальниць у сім'ї. Однак характер цієї залежності неоднаковий у бджіл різних порід. У середньоросійських бджіл помітно збільшується, кількість сигнальниць при концентрації цукру в нектарі 40%, у сірих гірських кавказьких, крайнських, італійських та степових українських — 30 %. У карпатських бджіл найвищий ступінь залежності між кількістю танцівниць і концентрацією цукру в розчині спостерігається у межах 8—18 %. Це свідчить про характерну для карпатських бджіл велику варіабельність у використанні нектару з різним вмістом цукру. Живучи в умовах вологого клімату, карпатські бджоли пристосувались до ефективного використання нектару з низьким вмістом цукру. Цю особливість їх слід враховувати при організації запилення сільськогосподарських культур і культур закритого грунту, де через велику вологість зменшується вміст цукру в нектарі.

За абсолютною кількістю цукру в нектарі, що викликає появу мобілізаційних танців, згадані породи бджіл поділяються на дві групи. До першої групи з низьким порогом (4,87—6,68 мг цукру) належать сірі гірські кавказькі, крайнські, карпатські та італійські бджоли. До другої — степова українська та середньоросійська породи бджіл, що характеризуються вищою пороговою кількістю цукру — 10,75 мг.

Мінімальне навантаження медового зобика, при якому виникають танці в умовах штучного харчового підкріплення бджіл 50 %-ним цукровим сиропом, для крайнських бджіл становить 10,8 мг, карпатських і сірих гірських кавказьких — 12,1, італійських — 24, степових українських — 31,2, середньоросійських — 36 мг.

При слабкому медозборі кількість нектару в квітках або концентрація цукру в ньому нижчі за порогову величину, при якій виникають мобілізаційні танці. Продуктивно використовувати такий медозбір можуть лише бджоли тих порід, для яких характерний нижчий поріг. Серед порід бджіл, яких розводять на Україні, найперспективнішими для використання у місцевостях з бідним медозбором є карпатські, сірі гірські кавказькі.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Деякі особливості поведінки основних порід
                                   медоносних бджіл

Наступна сторінка     -  І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Попередня сторінка   - Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

 

Вернутися до початку сторінки Деякі особливості поведінки основних порід
                                   медоносних бджіл

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі