Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Восени, підсумувавши відкачаний мед та той, що залишився в гніздах сімей після головної осінньої ревізії, визначити якість сімей пасіки неважко.

Тоді й виявляється, що деякі сім'ї є найкращими, найціннішими, оскільки дали за сезон багато продукції. Та є на кожній пасіці чимало й таких сімей, які весною й літом були досить сильними, перебували протягом сезону в робочому стані, були достатньо забезпечені кормом, теплом, стільниками, правильно доглядались, а меду дали дуже мало, іноді менше, ніж потрібно для їх зимівлі. Причин різної продуктивності однакових за силою сімей багато. Це й кліматичні та погодні умови, кормова база; умови всередині гнізда — кормові запаси, стільники, температурний режим тощо; матка і її походження; чисельність бджіл у сім'ї; сукупність індивідуальних ознак бджіл — їх фенотип; віковий склад особин сім'ї; сума інстинктів і рефлексів, що визначають функції й поведінку окремих особин і сім'ї як цілісної одиниці.

Тепер з'ясовано й ряд інших, переважно спадкових факторів. Є сім'ї більш і менш рійливі. Перевага в продуктивності властива останнім. Одні сім'ї вилітають на медозбір раніше від інших і пізніше закінчують літ. Більше, звичайно, дають продукції ті, які повніше використовують світловий день.

У різних порід бджіл, а також, хоч і в меншій мірі, в кожній породі середня довжина хоботків неоднакова. Перевагу віддають довгохоботковим бджолам. Має значення й розвиток органів льоту (крил та м'язів, що їх рухають), а також навантаження медового зобика та ряд інших факторів.

Важливу роль відіграє й здатність бджолиних сімей різних порід до флороміграції. Якщо бджоли української степової чи середньоросійської породи відвідують протягом дня 1 — 2, рідше три види медоносів, то бджоли сірої гірської кавказької породи та їх помісі — до 13 видів природних та сіяних медоносів.

Для сімей різних порід нижчий поріг цукристості нектару є неоднаковим. Бджоли деяких порід, у тому числі й українські степові, вже не беруть нектару, якщо цукристість у ньому нижча за 16 %, тоді як інші породи (сірі гірські кавказькі та карпатські) збирають та використовують і той нектар, що має цукристість приблизно вдвічі меншу за вказану вище. Перевагу мають, звичайно, ті бджоли, для яких поріг цукристості нектару, який вони беруть, є нижчим.

Більша чи менша різниця в медопродуктивності між сім'ями, однаковими за силою та іншими показниками, значно залежить від величини медозбору і його тривалості. В умовах сильного й тривалого медозбору вказана різниця між різними сім'ями невелика. Потрібно лише своєчасно наростити якнайбільше бджіл, тримати їх у робочому стані та на період медозбору сім'ї забезпечити достатньою кількістю стільників. Отже, чим сильніша сім'я, тим більше зберуть її бджоли нектару та перероблять його на мед.

Приносячи щоденно в гніздо багато корму, бджоли швидко обмежують відкладання маткою яєць, кількість відкритого розплоду різко зменшується і в гнізді стає все більше меду.

Та, на жаль, у більшості районів України кормова база для бджіл ще бідна, медозбір з неї малий, а часто й непостійний, переривчастий. За цих умов навіть сильні сім'ї під час медозбору продовжують вирощувати багато розплоду, витрачаючи на це літом по 30—40 кг корму, переважно меду. Крім того, ця робота відволікає значну частину бджіл від пошуків нектару та переробки його в мед.

Тому при бідній кормовій базі перевагу в продуктивності мають сім'ї, яким властива здатність до сильної флороміграції, використання нектару з низькою цукристістю та природна здатність сильно обмежувати вікладання яєць маткою навіть за невеликого медозбору.

Фактор обмеження бджолами відкладання яєць маткою має вирішальне значення. Саме від нього найбільше залежить різниця однакових за силою сімей між їх продуктивністю, яка нерідко становить 20—30 кг меду з сім'ї за сезон.

Отже, в умовах бідної кормової бази доцільно розводити переважно тих бджіл, яким властиве обмеження відкладання яєць маткою навіть за невеликого медозбору. Такі сім'ї бджіл є у всіх породах.

Для одержання значного медозбору від сімей бджоли яких не мають здатності обмежувати відкладання яєць маткою, нерідко доводиться штучно обмежувати Цей процес. Способів такого обмеження декілька: вміщення матки в кліточку, відгороджування її ганеманівською решіткою, літня заміна плідної матки на маточник. Проте, використовуючи ці способи, треба враховувати особливості кожної сім'ї.

Застосовуючи племінну роботу для завчасного виявлення високопродуктивних сімей бджіл, ще задовго до головного медозбору доцільно скористатись таким заходом. Десь у середині квітня за теплої погоди і хоча б невеликого підтримуючого взятку або після невеликої (300—500 г на сім'ю) підгодівлі слід оглянути сім'ї бджіл і визначити, де саме бджолами складено корм.

Якщо він розміщений на рамках далеко від розплоду, то це сім'я розплідного напрямку, коли ж дуже близько від комірок з розплодом, а то й у комірках серед розплоду, з яких уже вийшла деяка кількість бджіл, то це сім'я медового напрямку. Саме такі сім'ї й треба розводити — виводити від них маток і трутнів.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Наступна сторінка     -  Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

Попередня сторінка   - Вересень

 

Вернутися до початку сторінки Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі