Бджільництво



Вступ


Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо


Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання


Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин


Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми


Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві


Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл


Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя


Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список


Література

Промислова технологія бджільництва

До недавнього часу громадське бджільництво у нашій країні розвивалось як допоміжна галузь колгоспів та радгоспів. Проте курс, взятий на інтенсифікацію сільського господарства, поставив вимогу відповідної перебудови і бджільництва. Вона почалась з концентрації і спеціалізації галузі. Нині в республіці вже організовано 90 міжгосподарських бджолопідприємств. Дрібні пасіки окремих відділків радгоспів і бригад колгоспів об'єднано у великі промислові бджолоферми. Цим самим створено необхідні умови для впровадження промислової технології бджільництва.

Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Бджільництво

Особливості промислової технології. Вона в першу чергу потребує механізації основних трудомістких процесів у бджільництві, особливо навантаження, розвантаження і транспортування вуликів.

Обов'язковий елемент промислової технології — багаторазові кочівлі пасік. Завдяки їм більш повно використовуються медоносні ресурси не тільки окремої місцевості, а й віддалених районів. Збільшується виробництво меду. Забезпечується повноцінне запилення ентомофільних сільськогосподарських культур. Кочові пасіки повинні бути обладнані стандартними добротними вуликами однієї системи з постійними роздільниками рамок.

Навантаження і розвантаження вуликів на великих пасіках механізують по-різному. В Російській РФСР і Казахській PCP перевагу віддають контейнерному утриманню бджолиних сімей. Для цього вулики ставлять на весь сезон на спеціально виготовлені металічні рами-піддони. На кожному з них може розміщуватись по 2—4 і навіть 6 вуликів залежно від їх системи й використовуваних транспортних засобів. Для перевезення контейнери за допомогою автокранів вантажать на автомобілі або тракторні візки. В Українській PCP з цією метою в деяких господарствах почали утримувати бджіл у павільйонах, виготовлених на основі автомобільних або тракторних причепів. Перспективними є безколісні платформи полегшеної конструкції, які можна доставляти до місць кочівлі різними транспортними засобами.

Для перевезення вантажів по території пасіки придатні вантажні мотоцикли, моторолери, автокари.

Всі бджолині сім'ї великої пасіки доцільно зосереджувати восени на центральній садибі, де вони зимуватимуть. Тут обладнують сховища для зберігання стільників, приміщення для виготовлення корму, майстерню для столярних робіт.

Навесні, після обльоту бджіл й виконання невідкладних робіт, пасіку невеликими групами сімей вивозять у місця, де бджоли будуть забезпечені пилком і нектаром для весняного розвитку. При сучасному рівні технічного оснащення пасік один пасічник з двома сезонними помічниками або два постійних працівники в змозі доглянути близько 500 основних сімей: бджіл. На весняно-літній період за пасікою закріплюють вантажний автомобіль, яким їздять на точки для обслуговування бджолиних сімей, доставляють корм, стільники, вощину, запасні вулики тощо. При необхідності перевезення пасіки в інше місце залучається додатковий транспорт.

Для механізації розпечатування стільників і відкачування меду промисловість випускає парові віброножі ВН, пасічні парові ножі НПП-60, а також електрифіковані медогонки МР-50А і М4/32 РЕ. Мед відкачують після завершення медозбору на центральних садибах пасік, де знаходиться необхідне обладнання.

Важлива справа — виготовлення великої кількості сиропу. Для цього можна використати агрегат АЗМ-0,8, призначений для приготування ЗНМ для телят. Гарячу воду одержують за допомогою водонагрівачів, що використовуються в тваринництві. Щоб полегшити роздавання сиропу в сім'ї бджіл, монтують пересувну установку, до складу якої входять молочна цистерна НФ-0,6, малогабаритний бензиновий мотонасос типу ЦБН-2 і роздавальний пістолет, який застосовують при заправці автотранспортних засобів. Установку перевозять вантажним автомобілем. За робочий день три працівники можуть підгодувати близько 500 сімей.

Весняна підгодівля бджолиних сімей набагато спрощується завдяки застосуванню цукрово-медової або цукрово-білкової пасти, яку у вигляді млинців кладуть зверху гнізда прямо на рамки.

Як показує досвід роботи вітчизняних і зарубіжних бджолопідприємств, продуктивність праці на пасіках підвищується, коли спрощують догляд за бджолами, відмовляються від зайвих оглядів. Ще й понині на багатьох пасіках колгоспів та радгоспів, бджільницьких підприємств панує любительська технологія догляду. Виконується багато робіт, які істотно не впливають на життєдіяльність і продуктивність бджолиних сімей, але забирають багато часу. Наприклад, часто звужують вулички, закладають їх планочками, багато разів скорочують й розширюють на 1—2 рамки гнізда, застосовують індивідуальні мікрогодівниці. До того ж, роботи, як правило, виконують після попереднього огляду кожної сім'ї відповідно до її стану. Невиправдано марнується час на старанне очищення навесні кожної рамки.

За промислової технології проводять лише невідкладні огляди сімей, без яких неможливо наростити велику силу бджіл і одержати від них найбільше продукції. Стан пасіки визначають шляхом вибіркового огляду 10—15 сімей.

На основі одержаних даних, показників контрольного вулика, прогнозу погоди приймають рішення, що найнеобхідніше потрібно зробити в сім'ях. Відкривши вулик, намагаються виконати в ньому якомога більше необхідних робіт, щоб після цього тривалий час не турбувати сім'ю і не порушувати її життєдіяльність. Весною, приміром; за один огляд визначають стан сімей, видаляють підмор, поповнюють запаси корму, замінюють непридатні стільники на якісні.

На відміну від індивідуального, застосовують груповий догляд за сім'ями бджіл. Одну і ту ж роботу виконують в певний період у всіх або більшості сімей пасіки. Але це можливо, коли вони мало відрізняються одна від одної силою, кількістю розплоду тощо. На перших порах цього досягають простим вирівнюванням сімей, яке проводять 2—3 рази: навесні, влітку (під час формування відводків) і восени (коли пасіку готують до зимівлі). Слід зазначити, що промислова технологія грунтується на утриманні сильних бджолиних сімей. Слабкі і хворі сім'ї вибраковують, а не виправляють.

Нова технологія несумісна з роїнням бджіл. Щоб запобігти роїнню, використовують малорійливі породи й лінії бджіл. Найбільш надійний захід — формування весняних відводків.

Щоб сім'ї на промислових пасіках не дуже відрізнялись за своїми зоотехнічними показниками, доцільно використовувати високоякісних маток відселекціонованих ліній українських степових або карпатських бджіл. У них менша мінливість господарсько корисних ознак, вони зимостійкі, нерійливі, відзначаються високою продуктивністю.

Результати досліджень наукових установ і досвід практиків свідчать, що на промислову технологію не впливає тип вулика, використовуваного на пасіці. Наприклад, на Українській дослідній станції бджільництва успішно випробувана промислова технологія утримання бджіл у вуликах-лежаках на пасіках запилювально-медового напряму. Складові елементи цієї технології подібні до вищеописаних.

Протягом усього періоду від весняного обльоту до головного медозбору в гніздах сімей необхідно мати не менше 8—10 кг корму. Це важлива умова нарощування однаково сильних повноцінних сімей. На пасіках повинно бути 50 % запасних вуликів до кількості основних сімей, що дозволяє формувати достатню кількість відводків.

Навіть часткове застосування окремих елементів промислового бджільництва дає можливість істотно збільшити кількість бджолосімей, обслуговуваних одним пасічником, а також знизити собівартість продукції. Про це переконливо свідчить досвід роботи Кагарлицького міжгосподарського бджолопідприємства в Київській області.

Впровадження на великих пасіках промислової технології утримання бджіл — головна умова інтенсифікації бджільництва.


Ви дивились сторінку - Промислова технологія бджільництва

Наступна сторінка     -  Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Попередня сторінка   - Племінна робота

Вернутися до початку сторінки Промислова технологія бджільництва

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Лечение пчелиным мёдом и ядом. Кузьмина К. А.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

 

 

Индекс цитирования.