Бджільництво



Вступ


Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо


Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання


Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин


Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми


Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві


Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл


Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя


Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список


Література

Промислова технологія бджільництва

До недавнього часу громадське бджільництво у нашій країні розвивалось як допоміжна галузь колгоспів та радгоспів. Проте курс, взятий на інтенсифікацію сільського господарства, поставив вимогу відповідної перебудови і бджільництва. Вона почалась з концентрації і спеціалізації галузі. Нині в республіці вже організовано 90 міжгосподарських бджолопідприємств. Дрібні пасіки окремих відділків радгоспів і бригад колгоспів об'єднано у великі промислові бджолоферми. Цим самим створено необхідні умови для впровадження промислової технології бджільництва.

Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Бджільництво

Особливості промислової технології. Вона в першу чергу потребує механізації основних трудомістких процесів у бджільництві, особливо навантаження, розвантаження і транспортування вуликів.

Обов'язковий елемент промислової технології — багаторазові кочівлі пасік. Завдяки їм більш повно використовуються медоносні ресурси не тільки окремої місцевості, а й віддалених районів. Збільшується виробництво меду. Забезпечується повноцінне запилення ентомофільних сільськогосподарських культур. Кочові пасіки повинні бути обладнані стандартними добротними вуликами однієї системи з постійними роздільниками рамок.

Навантаження і розвантаження вуликів на великих пасіках механізують по-різному. В Російській РФСР і Казахській PCP перевагу віддають контейнерному утриманню бджолиних сімей. Для цього вулики ставлять на весь сезон на спеціально виготовлені металічні рами-піддони. На кожному з них може розміщуватись по 2—4 і навіть 6 вуликів залежно від їх системи й використовуваних транспортних засобів. Для перевезення контейнери за допомогою автокранів вантажать на автомобілі або тракторні візки. В Українській PCP з цією метою в деяких господарствах почали утримувати бджіл у павільйонах, виготовлених на основі автомобільних або тракторних причепів. Перспективними є безколісні платформи полегшеної конструкції, які можна доставляти до місць кочівлі різними транспортними засобами.

Для перевезення вантажів по території пасіки придатні вантажні мотоцикли, моторолери, автокари.

Всі бджолині сім'ї великої пасіки доцільно зосереджувати восени на центральній садибі, де вони зимуватимуть. Тут обладнують сховища для зберігання стільників, приміщення для виготовлення корму, майстерню для столярних робіт.

Навесні, після обльоту бджіл й виконання невідкладних робіт, пасіку невеликими групами сімей вивозять у місця, де бджоли будуть забезпечені пилком і нектаром для весняного розвитку. При сучасному рівні технічного оснащення пасік один пасічник з двома сезонними помічниками або два постійних працівники в змозі доглянути близько 500 основних сімей: бджіл. На весняно-літній період за пасікою закріплюють вантажний автомобіль, яким їздять на точки для обслуговування бджолиних сімей, доставляють корм, стільники, вощину, запасні вулики тощо. При необхідності перевезення пасіки в інше місце залучається додатковий транспорт.

Для механізації розпечатування стільників і відкачування меду промисловість випускає парові віброножі ВН, пасічні парові ножі НПП-60, а також електрифіковані медогонки МР-50А і М4/32 РЕ. Мед відкачують після завершення медозбору на центральних садибах пасік, де знаходиться необхідне обладнання.

Важлива справа — виготовлення великої кількості сиропу. Для цього можна використати агрегат АЗМ-0,8, призначений для приготування ЗНМ для телят. Гарячу воду одержують за допомогою водонагрівачів, що використовуються в тваринництві. Щоб полегшити роздавання сиропу в сім'ї бджіл, монтують пересувну установку, до складу якої входять молочна цистерна НФ-0,6, малогабаритний бензиновий мотонасос типу ЦБН-2 і роздавальний пістолет, який застосовують при заправці автотранспортних засобів. Установку перевозять вантажним автомобілем. За робочий день три працівники можуть підгодувати близько 500 сімей.

Весняна підгодівля бджолиних сімей набагато спрощується завдяки застосуванню цукрово-медової або цукрово-білкової пасти, яку у вигляді млинців кладуть зверху гнізда прямо на рамки.

Як показує досвід роботи вітчизняних і зарубіжних бджолопідприємств, продуктивність праці на пасіках підвищується, коли спрощують догляд за бджолами, відмовляються від зайвих оглядів. Ще й понині на багатьох пасіках колгоспів та радгоспів, бджільницьких підприємств панує любительська технологія догляду. Виконується багато робіт, які істотно не впливають на життєдіяльність і продуктивність бджолиних сімей, але забирають багато часу. Наприклад, часто звужують вулички, закладають їх планочками, багато разів скорочують й розширюють на 1—2 рамки гнізда, застосовують індивідуальні мікрогодівниці. До того ж, роботи, як правило, виконують після попереднього огляду кожної сім'ї відповідно до її стану. Невиправдано марнується час на старанне очищення навесні кожної рамки.

За промислової технології проводять лише невідкладні огляди сімей, без яких неможливо наростити велику силу бджіл і одержати від них найбільше продукції. Стан пасіки визначають шляхом вибіркового огляду 10—15 сімей.

На основі одержаних даних, показників контрольного вулика, прогнозу погоди приймають рішення, що найнеобхідніше потрібно зробити в сім'ях. Відкривши вулик, намагаються виконати в ньому якомога більше необхідних робіт, щоб після цього тривалий час не турбувати сім'ю і не порушувати її життєдіяльність. Весною, приміром; за один огляд визначають стан сімей, видаляють підмор, поповнюють запаси корму, замінюють непридатні стільники на якісні.

На відміну від індивідуального, застосовують груповий догляд за сім'ями бджіл. Одну і ту ж роботу виконують в певний період у всіх або більшості сімей пасіки. Але це можливо, коли вони мало відрізняються одна від одної силою, кількістю розплоду тощо. На перших порах цього досягають простим вирівнюванням сімей, яке проводять 2—3 рази: навесні, влітку (під час формування відводків) і восени (коли пасіку готують до зимівлі). Слід зазначити, що промислова технологія грунтується на утриманні сильних бджолиних сімей. Слабкі і хворі сім'ї вибраковують, а не виправляють.

Нова технологія несумісна з роїнням бджіл. Щоб запобігти роїнню, використовують малорійливі породи й лінії бджіл. Найбільш надійний захід — формування весняних відводків.

Щоб сім'ї на промислових пасіках не дуже відрізнялись за своїми зоотехнічними показниками, доцільно використовувати високоякісних маток відселекціонованих ліній українських степових або карпатських бджіл. У них менша мінливість господарсько корисних ознак, вони зимостійкі, нерійливі, відзначаються високою продуктивністю.

Результати досліджень наукових установ і досвід практиків свідчать, що на промислову технологію не впливає тип вулика, використовуваного на пасіці. Наприклад, на Українській дослідній станції бджільництва успішно випробувана промислова технологія утримання бджіл у вуликах-лежаках на пасіках запилювально-медового напряму. Складові елементи цієї технології подібні до вищеописаних.

Протягом усього періоду від весняного обльоту до головного медозбору в гніздах сімей необхідно мати не менше 8—10 кг корму. Це важлива умова нарощування однаково сильних повноцінних сімей. На пасіках повинно бути 50 % запасних вуликів до кількості основних сімей, що дозволяє формувати достатню кількість відводків.

Навіть часткове застосування окремих елементів промислового бджільництва дає можливість істотно збільшити кількість бджолосімей, обслуговуваних одним пасічником, а також знизити собівартість продукції. Про це переконливо свідчить досвід роботи Кагарлицького міжгосподарського бджолопідприємства в Київській області.

Впровадження на великих пасіках промислової технології утримання бджіл — головна умова інтенсифікації бджільництва.


Ви дивились сторінку - Промислова технологія бджільництва

Наступна сторінка     -  Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Попередня сторінка   - Племінна робота

Вернутися до початку сторінки Промислова технологія бджільництва

 

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

 

Учебник пчеловода

 

 

Индекс цитирования.