Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гостріше ставиться питання охорони і захисту бджіл від отруєнь.

Отруєння бджіл отрутохімікатами призводить до загибелі бджолиних сімей або сильного ослаблення їх, внаслідок чого знижується продуктивність пасік, порушуються умови для запилення ентомофільних культур. Крім того, отрути сповільненої дії заносяться бджолами в мед, що знижує його якість як дієтичного і лікувального продукту. Частина отруйних речовин потрапляє на квітковий пилок і у вигляді перги стає джерелом тривалого отруєння бджіл та розплоду.

Господарства й організації, які планують хімічну обробку рослин, за 3—5 днів до початку робіт повинні повідомляти (по радіо, через пресу та іншими способами) всіх пасічників пасік, що розміщені в радіусі не менш як 10 км. У повідомленні слід вказувати дату, години, місце і розмір площі, де буде проводитись обробка, культури, назва отрутохімікатів, форма і спосіб його застосування, а також тривалість дії отрути на бджіл. Це дасть змогу заздалегідь вирішити питання про те, яких заходів треба вжити, щоб запобігти отруєнню бджіл (вивезти пасіку в інше місце чи ізолювати бджолині сім'ї у вуликах).

Найкращим способом запобігання отруєнням бджіл є вивезення їх на віддаль 7—8 км від небезпечної місцевості.

Однак це не завжди можливо, бо в інших місцях також можуть проводитись хімічні обробки посівів і насаджень. До того ж перевезення пасік при цьому потребує зайвих затрат і великого обсягу додаткових робіт на пасіці. Тому для захисту бджіл від отруєнь і забезпечення запилення ентомофільних рослин бджолині сім'ї можна ізолювати у вуликах, використовуючи кочову сітку.

Кочова сітка являє собою дерев'яну рамку у вигляді коробки довжиною 640 мм, шириною 486 мм, висотою стінок 60 мм, затягнуту зверху металевою сіткою з отворами 2,8X2,8 мм або 3X3 мм. Щоб не було перекосів, рамку знизу скріплюють металевими косинцями.

Перед ізоляцією бджолиних сімей кочову сітку кладуть у вулик (ставлять на стельові фальці сіткою наверх). Така конструкція кочової сітки дає можливість збільшити надрамковий простір (вільний простір між верхніми брусками рамок і сіткою) за висотою до 70 мм, а за об'ємом до 0,019 м3 (19 000 см3), що забезпечує вільне розміщення бджіл, які під час ізоляції залишають гніздо і скупчуються над рамками, не порушуючи вентиляції і повітрообміну.

У визначений для застосування отрути день льотки вуликів до початку льоту бджіл закривають, а на ніч відкривають. Вранці наступного дня їх знову закривають. Строки ізоляції бджолиних сімей у вуликах наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Строки ізоляції бджолиних сімей у вуликах

Хімічні речовини

Строки ізоляції бджіл

Ефіросульфонат, тютюновий пил, мелена сірка, мідний купорос, мінеральні добрива (при позакореневому підживленні)

На період обробки. Якщо ці препарати застосовують звечора або вночі, ізоляція не потрібна

Анабазин і нікотин-сульфат, токсафен, бордоська рідина, хлорокис міді, тедіон, кельтан, поліхлоркамфен, бензофосфат, гербіциди (групи 2,4-Д, 2М-4-Х)

6-7 год після обробки

Цирам, цинеб, симазин, атразин, метилнітрофос, дилор, поліхлорпінєн, фозалон, цидіал

1-1,5 дня

Хлорофос, карбофос, сайфос, мезурол, ультрацид, деспірол, трихлорметафос-3

2-3 дні

Севін, рогор (фосфамід, Бі-58), метафос (вофатокс), гептахлор, гексахлоран, метилмеркаптофос, антіо, гардона

Не менше чотирьох днів

Кришки вуликів повинні бути трохи (на 2—3 см) підняті. В жаркі сонячні дні на кришки зверху слід покласти утеплювальні подушки, а де це можливо,— свіжоскошену траву.

Щодня бджолині сім'ї при потребі слід забезпечувати свіжою водою, яку наливають в напувалки-годівниці. Замість води можна давати охолоджений (заздалегідь приготовлений) цукровий сироп 35 %-ної концентрації (350 г цукру на 1 л води).

Для контролю за станом ізольованих сімей, які займають 16 і більше рамок, на кочову сітку (під кришку вулика) поміщають термометри. При підвищенні температури до 36 °С кришку піднімають ще на 2—3 см. Термометри встановлюють у 5—10 сім'ях.

Після закінчення строку дії отрути спочатку треба відкрити льотки 1—2 сімей. Якщо протягом 1—1,5 год біля цих сімей не будуть з'являтися бджоли з ознаками отруєння, то можна відкривати льотки всіх сімей. Якщо ж з'являються отруєні бджоли, льотки не можна відкривати ще 5—7 год.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

Наступна сторінка     -  Література

Попередня сторінка   - Вороги і шкідники бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство