ЗмістКалендар пасічникаЗмістВступСіченьДе підвищити кваліфікацію по бджільництву?Українське товариство бджолярів-любителівП.І.Прокопович (1775 — 1850)М.М.Витвицький (1764—1853)ЛютийЯк допомогти бджолиним сім'ям під час зимівліП.П.Корженевський (1810—1898)О.X.Андріяшев (1826—1907)БерезеньДвоматочне утримання бджолиних сімейВесняна ревізія бджолиних сімейВесняне нарощування бджілУтримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформахГ.П.Кондратьев (1834—1905)Т.Цесельський (1846—1916)КвітеньВпорядкування садиби пасікиОхорона генофонду диких бджолинихКочівля пасікЯк розставляти вулики на пасічному точкуВ.Ф.Ващенко (1850—1918)ТравеньЗвідки бджоли беруть падь?Воскобудівна рамка — без неї не обійтисьПрискорене розмноження бджолиних сімейФормування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджілЯк виводять маток на бджолорозплідникахВиведення бджолиних маток на невеликих пасікахСпособи підсадки бджолиних маток в сім'їВ.Ю.Шимановський (1866—1934)ЧервеньПісляукісні та післяжнивні посіви нектароносівЧому бджоли рояться?Як запобігти роїнню бджолиних сімейЦікаві рослини: ріпак, акація білаЗробіть саміГ.О.Кожевников (1866—1933)ЛипеньВикористання гетерозису в бджільництвіВикористання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерниКормова база для бджіл та шляхи її поліпшенняБджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництвіМедоносні бджоли і люцернаЦікаві рослини: липа, гречкаМ.О.Дернов (1868—1920)СерпеньПідготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівникахНадворіНарощування бджіл на зимуЧи доцільно годувати бджіл цукром?Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітуванняЦікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайнийП.Л.Снєжнєвський (1870—1938)ВересеньЧи продуктивні сім'ї вашої пасіки?Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджілІ.І.Корабльов (1871 — 1951)ЖовтеньШляхи розвитку громадського бджільництваВ.А.Нестерводський (1882—1977)ЛистопадКоли ставити бджіл у зимівникиС.О.Розов (1894—1965)ГруденьДогляд за бджолиними сім'ями взимкуБджоли в теплицяхХочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справоюПородне районування бджілУкраїнські степові бджолиКарпатські бджолиПоліські бджолиСірі гірські кавказькі бджолиБ.М.Музалевський (1908—1941)Продукти бджільництваБджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберіганняОсновні показники якості вощиниКоли і як відбудовувати стільникиЗбирання, заготівля та зберігання квіткового пилкуМаточне молочко, його збирання, зберігання і транспортуванняПрополіс, його збирання і зберіганняПереробка воскової сировиниЗахворювання бджіл та їх профілактикаІнфекційні хвороби бджілІнвазійні захворювання бджілНезаразні хвороби бджілВороги і шкідники бджілЯк запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами
Література
|
Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатамиВ умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гостріше ставиться питання охорони і захисту бджіл від отруєнь. Отруєння бджіл отрутохімікатами призводить до загибелі бджолиних сімей або сильного ослаблення їх, внаслідок чого знижується продуктивність пасік, порушуються умови для запилення ентомофільних культур. Крім того, отрути сповільненої дії заносяться бджолами в мед, що знижує його якість як дієтичного і лікувального продукту. Частина отруйних речовин потрапляє на квітковий пилок і у вигляді перги стає джерелом тривалого отруєння бджіл та розплоду. Господарства й організації, які планують хімічну обробку рослин, за 3—5 днів до початку робіт повинні повідомляти (по радіо, через пресу та іншими способами) всіх пасічників пасік, що розміщені в радіусі не менш як 10 км. У повідомленні слід вказувати дату, години, місце і розмір площі, де буде проводитись обробка, культури, назва отрутохімікатів, форма і спосіб його застосування, а також тривалість дії отрути на бджіл. Це дасть змогу заздалегідь вирішити питання про те, яких заходів треба вжити, щоб запобігти отруєнню бджіл (вивезти пасіку в інше місце чи ізолювати бджолині сім'ї у вуликах). Найкращим способом запобігання отруєнням бджіл є вивезення їх на віддаль 7—8 км від небезпечної місцевості. Однак це не завжди можливо, бо в інших місцях також можуть проводитись хімічні обробки посівів і насаджень. До того ж перевезення пасік при цьому потребує зайвих затрат і великого обсягу додаткових робіт на пасіці. Тому для захисту бджіл від отруєнь і забезпечення запилення ентомофільних рослин бджолині сім'ї можна ізолювати у вуликах, використовуючи кочову сітку. Кочова сітка являє собою дерев'яну рамку у вигляді коробки довжиною 640 мм, шириною 486 мм, висотою стінок 60 мм, затягнуту зверху металевою сіткою з отворами 2,8X2,8 мм або 3X3 мм. Щоб не було перекосів, рамку знизу скріплюють металевими косинцями. Перед ізоляцією бджолиних сімей кочову сітку кладуть у вулик (ставлять на стельові фальці сіткою наверх). Така конструкція кочової сітки дає можливість збільшити надрамковий простір (вільний простір між верхніми брусками рамок і сіткою) за висотою до 70 мм, а за об'ємом до 0,019 м3 (19 000 см3), що забезпечує вільне розміщення бджіл, які під час ізоляції залишають гніздо і скупчуються над рамками, не порушуючи вентиляції і повітрообміну. У визначений для застосування отрути день льотки вуликів до початку льоту бджіл закривають, а на ніч відкривають. Вранці наступного дня їх знову закривають. Строки ізоляції бджолиних сімей у вуликах наведено в таблиці 2. Таблиця 2. Строки ізоляції бджолиних сімей у вуликах
Кришки вуликів повинні бути трохи (на 2—3 см) підняті. В жаркі сонячні дні на кришки зверху слід покласти утеплювальні подушки, а де це можливо,— свіжоскошену траву. Щодня бджолині сім'ї при потребі слід забезпечувати свіжою водою, яку наливають в напувалки-годівниці. Замість води можна давати охолоджений (заздалегідь приготовлений) цукровий сироп 35 %-ної концентрації (350 г цукру на 1 л води). Для контролю за станом ізольованих сімей, які займають 16 і більше рамок, на кочову сітку (під кришку вулика) поміщають термометри. При підвищенні температури до 36 °С кришку піднімають ще на 2—3 см. Термометри встановлюють у 5—10 сім'ях. Після закінчення строку дії отрути спочатку треба відкрити льотки 1—2 сімей. Якщо протягом 1—1,5 год біля цих сімей не будуть з'являтися бджоли з ознаками отруєння, то можна відкривати льотки всіх сімей. Якщо ж з'являються отруєні бджоли, льотки не можна відкривати ще 5—7 год.
Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл
Ви дивились сторінку - Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами Наступна сторінка - Література Попередня сторінка - Вороги і шкідники бджіл
Вернутися до початку сторінки Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами |
Учебник пчеловода. Изд. 4-е.
Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.
Высокотемпературная зимовка медоносных пчел
Интенсификация производства меда
Рациональное двухматочное пчеловождение
Черкасова А.И. и др. Пчеловодство
Черкасова А.И. Календарь пасечника
Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство
|
||||||||||||
|