Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Продуктивність бджолиних сімей значно залежить від якості маток. Попит на маток у нашій країні дедалі зростає. Лише для України їх потрібно щороку понад 500 тис. Матковивідна справа досить складна, потребує від пасічника вміння і певних знань. І хоч виводити маток повинен уміти кожний пасічник, доцільніше цю роботу зосередити в спеціалізованих господарствах — бджолорозплідниках (у крайньому разі на окремих пасіках великих бджолоферм). Бджолорозплідники мають змогу виводити маток більше і вищої якості, утримувати кваліфікованих спеціалістів, забезпечувати належне зоотехнічне і ветеринарне обслуговування своїх пасік. Бджолорозплідникам легше розводити в чистоті певну цінну породу бджіл.

У природних умовах бджоли виводять маток у трьох випадках: перед роїнням сім'ї, після раптової загибелі матки, при намірі замінити стару, хвору чи покалічену матку. Штучне виведення маток грунтується на біологічній особливості бджолиної сім'ї, яка при втраті матки закладає на певного віку личинках робочих бджіл маточники і виводить молоду матку.

На сучасних бджолорозплідниках практикують лише штучний спосіб одержання маток, при якому личинок раннього віку переносять у штучно виготовлені воскові мисочки, що закріплені в прищеплювальних рамках, і дають на вирощування у відповідним чином підготовлені сім'ї-виховательки. Перевага такого способу в тому, що маток можна виводити від завчасно відібраних високопродуктивних сімей у заплановані строки в потрібній кількості.

На пасіках, які безпосередньо займаються виведенням маток, є материнські сім'ї, від яких беруть личинок, сім'ї-виховательки, що вигодовують личинок, сім'ї-інкубатори, де дозрівають запечатані маточники (з цією метою можна використовувати і термостати), допоміжні виховательки, що дають маточне молочко для щеплення личинок.

Кількість сімей залежить від того, скільки маток потрібно одержати, яка порода бджіл на пасіці тощо. Наприклад, для виробництва 500 маток виділяють З— 5 материнських і понад 10 сімей-виховательок. Щоб одержати 1000 маток, потрібно 4—8 материнських і близько 20 сімей-виховательок.

Крім звичайного пасічницького обладнання, при масовому виведенні маток використовують нуклеуси (маленькі сімейки з невеликою кількістю бджіл) для запліднення маток і тимчасового зберігання, прищеплювальні рамки, шаблони для виготовлення мисочок з воску, ізолятори для одержання личинок одного віку, шпателі для перенесення личинок, кліточки для підсаджування маток.

Материнські сім'ї виділяють з найкращих за всіма господарсько корисними ознаками сімей пасіки. Виховательками беруть сильні сім'ї, що займають не менше 10—12 рамок, мають розплід різного віку, 8— 10 кг меду, багато перги.

Період вирощування маток у сім'ях-виховательках значно впливає на їх якість. Залежно від його особливостей існують різні способи виведення маток.

У більшості матковивідних господарств Радянського Союзу тепер застосовують так званий безперервний спосіб одержання маток, розроблений Краснополянським бджолорозплідником Краснодарського краю. Суть його полягає в тому, що в 36-рамковому лежаку з перегородками утримують три сім'ї. Навесні середню сім'ю перетворюють у виховательку, а з двох крайніх, що мають маток, постачають бджіл і розплід для підтримання сили сім'ї-виховательки. В перегородках є «вікна» з роздільних решіток. Через них бджоли всіх трьох сімей спілкуються між собою. Не раніше як через 5—6 год після відбору матки виховательці дають прищеплювальну рамку з личинками. Через п'ять днів тут уже будуть запечатані маточники, і в сім'ю дають другу рамку з личинками, ще через п'ять днів — третю, а першу із зрілими маточниками забирають. Тобто в сім'ї-виховательці завжди є дві прищеплювальні рамки — одна з молодими личинками, друга з запечатаними маточниками. Така сім'я протягом місяця здатна виростити п'ять партій маток без перерви на відновлення. За свідченнями М.М.Виноградова (1970), за сезон від неї можна одержати до 500 маточників.

Проте дослідженнями професора Г.П.Таранова (1979) та його учнів доведено, що сильні цілісні сім'ї-виховательки, які мають розплід усіх стадій розвитку і нормальне співвідношення бджіл різного віку, вигодовують кращих маток порівняно із змішаними сім'ями в 36-рамкових вуликах. Маток високої якості одержують тоді, коли в мисочки переносять личинок віком не старше 12 год. При цьому личинку обережно кладуть на краплю молочка, яке беруть з маточників, закладених бджолами допоміжних виховательок не більше, як добу тому.

Бджоли краще приймають личинок, якщо в гнізді виховательок за 4—6 год до встановлення прищеплювальної рамки підготувати для неї місце — «колодязь». Тут скупчуються бджоли з добре розвиненими залозами, які виробляють маточне молочко. Зручніше користуватися прищеплювальною рамкою, зробленою з планок товщиною 10—15 мм. їх легко ставити на місце, не розганяючи бджіл, що там зібралися. Кожну наступну прищеплювальну рамку потрібно ставити в уже існуючий «колодязь». Бджоли приймають більше личинок і виховують кращих маток, коли личинок вихователькам дають у першій половині дня.

Тепер при масовому вирощуванні маток не застосовують ні подвійного перенесення личинок, ні виведення маток з яєць. Обидва способи трудомісткі. Одноразове ж перенесення 12-годинних личинок дає маток досить високої якості.

Доведено, що з більших і важчих яєць одержують маток кращої якості. Для цього материнську сім'ю забезпечують достатньою кількістю корму, в результаті чого більшість комірок буде зайнята кормом і матка відкладатиме яєць менше, але більшого розміру. Личинок, виведених з таких яєць, і слід використовувати для виведення маток. Можна також обмежувати відкладання яєць маткою, перенісши її в ізолятор з 2—3 стільниками, з яких один лише має вільні комірки для відкладання яєць.

У безмедозбірний період сім'ям-вихователькам і материнським щоденно у першій половині дня дають по 400 г 50 %-ного цукрового сиропу. Це пожвавлює роботу бджіл.

На 10-й день після прищеплювання личинок маточники роздають у нуклеуси. Залежно від розміру рамок та кількості маткомісць у них є багато типів нуклеусів. У матковивідних господарствах переважно використовують невеликі нуклеуси на 1/2 багатокорпусної або 1/4 лежакової рамки. Такі нуклеуси легше заселяти бджолами, годувати їх і відшукувати в них маток. Хоч у 4-місних нуклеусах дещо гірше приймання і вихід маток, ніж у 1—2-місних, вони зручніші, оскільки можуть взаємно обігріватись у холодну погоду. Крім того, на їх виготовлення витрачається менше матеріалу.

При формуванні нуклеусів віддають перевагу безрозплідному способу їх заселення. В кожний нуклеус засипають близько 100 г молодих нельотних бджіл від сильних сімей, у годівниці наливають до 400 г цукрового сиропу (1 : 1). Як тільки бджоли трохи заспокояться, в середню вуличку випускають із кліточки матку. Закриті нуклеуси на дві доби ставлять у прохолодне місце. Льотки відкривають під вечір. Неплідних маток підсаджують у нуклеуси після відбору плідних за допомогою спеціальної кліточки, що нагадує стаканчик з-під морозива, запропонованої Інститутом бджільництва.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Як виводять маток на бджолорозплідниках

Наступна сторінка     -  Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Попередня сторінка   - Формування і транспортування безстільникових
                                    і стільникових пакетів бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Як виводять маток на бджолорозплідниках

Рус.

сауны в юго-западном районе поселок | Апоквель 16 мг на http://www.petdog.ru.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство