Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Люцерна — типова ентомофільна культура. Важкий і вологий пилок з однієї квітки на іншу переносять комахи-запилювачі. До 80—95 % відвіданих квіток люцерни розкривають самки диких бджолиних і лише 1—3 % — медоносні бджоли. Це пояснюється тим, що при розкритті квітки колонка її вдаряє в основу однієї із верхніх щелеп бджоли. В диких бджіл, на відміну від медоносних, це місце покрите товстим хітином, тому удар не спричиняє їм больових відчуттів.

Забезпечувати запилення насінників люцерни можна агротехнічним та індустріальним методами; останній передбачає розведення окремих найбільш цінних видів бджолиних, зокрема люцернової бджоли-листоріза Megachile rotundata.

Самки люцернової бджоли-листоріза влаштовують гнізда в готових порожнинах, що відповідають розмірам їх тіла. Охоче заселяють вони порожнини, виготовлені для них людиною. Гніздо у бджіл-листорізів лінійне, має від 1 до 20, частіше 5—11 комірок.

Комірку, в якій розвивається личинка, самка відбудовує з кусочків листя рослин. Розміри комірок залежать від об'єму порожнини та розмірів самої особини. В середньому діаметр комірки — 5,5 мм, довжина 8,8 мм. Стінки комірок містять від 7 до 25 шматочків листя, складених в 2—4 шари.

У Кіровоградській області при розведенні на насінниках люцерни бджоли заготовляли листові пластинки з рослин дев'яти видів, в тому числі з пелюсток квітів люцерни.

Відбудована комірка заповнюється сумішшю пилку і нектару. На поверхню «медвяного хлібця» самка відкладає яйце і закриває комірку кусочками листків округлої форми. Заповнивши комірками гніздову порожнину, вона закриває вхід до неї пробкою із листкових пластинок.

Дослідження показують, що на льотно-запилювальну роботу бджіл-листорізів особливо впливають такі фактори, як рівень освітленості небосхилу та температура повітря. Найвища льотна активність бджіл зафіксована при освітленості 28 тис. лк і температурі повітря 24,8 °С. При температурі 27 °С та вище відмічено зниження льотної активності.

Робота бджіл-листорізів на запиленні люцерни триває від 2,0 до 6,5 год, причому на один виліт самка витрачає в середньому 26 хв. Для заповнення однієї комірки їй необхідно зробити 15—17 вильотів за пилком і 17—18 — за нектаром. Люцернова бджола-листоріз вигодовує личинок кормом, виготовленим із суміші пилку, зібраного з 3—11 рослин. Виявлена належність пилкових зерен до 15 видів рослин із п'ятьох родин. Бджоли-листорізи найбільш схильні до збору пилку з бобових. Процентний вміст пилкових зерен люцерни посівної у кормі для личинок від 9 до 55,5 %.

Бджоли-листорізи добре орієнтуються в просторі. Вони розпізнають всі кольори, крім червоного, а також багато різних фігур. Люцернова бджола-листоріз у природних умовах може давати від однієї до трьох генерацій на рік.

Для заселення бджолами-листорізами використовують вулики, зібрані з полістиролових пластин з напівканалами. Виготовляють пластини з пінополістиролу марки ПС-3 чи ПС-4 термічним способом. Діаметр гніздових порожнин — 5,5 мм, довжина — 110 мм. В один вулик поміщається 180 пластин по 15 каналів у кожній. Вулики розміщують під накриттями дерев'яним, металічним на висоті 0,8—1,2 м від землі. Бджоли-листорізи взагалі люблять закладати гнізда високо над землею. Накриття повинні надійно захищати гнізда бджіл від дощу, вітру, сонця та ворогів. Розміщують їх на прокосах та площадках, вільних від рослинності. Ці площадки повинні бути трохи більшими за накриття. Перед лицьовою стороною вулика роблять «сонячну терасу» — продовження площадки, яка відіграє роль акумулятора тепла для стимуляції льотної діяльності бджіл. Накриття розміщують на віддалі 75 см одне від одного. Прокоси роблять через 150— 200 м.

У степовій зоні України рекомендується виставляти 50—60 тис. самок люцернової бджоли-листоріза на 1 га насіннєвої люцерни. Слід відмітити, що бджоли-листорізи більш чутливі до інсектицидів, оскільки для будівництва комірок використовують листя люцерни. Тому обробку насінників отрутохімікатами необхідно проводити пізно ввечері чи в нічний період. Рішення про обробку приймають, ураховуючи економічний поріг чисельності шкідників та застосування препаратів короткочасної дії, наприклад фозалону. Необхідно ширше застосовувати біологічні препарати захисту рослин — ентобактерин, дендробацилін, а також комах-ентомофагів (трихограму, золотоочку, п'ятикрапкове сонечко).

Бджоли-листорізи мають багато природних ворогів. Найнебезпечнішими з них в наших умовах є наїзник меліттобія. Це дрібна комаха довжиною близько 1 мм. Ознаки ураження нею комірок — вихідні отвори зовні кокона діаметром 0,3—0,5 мм. В одній комірці нараховується від 5 до 61 особини паразита.

Для боротьби з хальцидами успішно застосовують ультрафіолетові та світлові пастки, які необхідно виставляти вже на 7—8-й день інкубації бджіл-листорізів. Деякий ефект при відловлюванні меліттобій дає використання пилососів (під час інкубації) та пасток з клейкою стрічкою.

Меншу шкоду бджолам-листорізам наносять оси-сапіги. На території Кіровоградської області зафіксовано як паразитів мегахілід два види бджіл-зозуль. Бджола-зозуля мімікрує з господарем, відрізняється від справжніх бджіл-листорізів масивнішою головою і видовженим яйцекладом.

Нечисленну групу шкідників становлять жорсткокрилі — пістряк бджолиний, кожеїд та ін. Дорослих бджіл-листорізів пошкоджує муха-каніпода.

Серед інших паразитів відзначались оси-блистянки, суспільні оси, вуховертки. Ці паразити знищують бджіл-листорізів в основному під час їх перебування в полі.

У 1982 р. бджіл-листорізів використовували для запилення люцерни в колгоспі ім. Щорса Долинського району Кіровоградської області на площі 21 га. З дослідного поля одержали по 3 ц/га кондиційного насіння, проти 2 ц/га з контрольного.

В 1983 р. запилення насінників люцерни бджолами-листорізами проводили на площі 48,5 га. З ділянки поля площею 29,5 га одержали по 2,2 ц насіння (з контрольної 1,7 ц/га), з решти площі — по 1,73, з контрольної — 1,4 ц/га. При цьому на 1 га насінників працювало в 20—25 разів менше бджіл від норми (2,3— 2,8 тис. на 1 га).

Проведені дослідження свідчать, що реакліматизація люцернової бджоли-листоріза можлива в степовій зоні України. Комплексне використання для запилення люцерни бджіл-листорізів та медоносних бджіл вирішить проблему підвищення насіннєвої продуктивності люцерни.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Використання бджіл-листорізів на запиленні
                                   насінників люцерни

Наступна сторінка     -  Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Попередня сторінка   - Використання гетерозису в бджільництві

 

Вернутися до початку сторінки Використання бджіл-листорізів на запиленні
                                   насінників люцерни

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство