Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Українські степові бджоли

За своїм походженням вони дуже близькі до карпатських. Мають сіре забарвлення тіла. Довжина хоботка 6,4—6,6 мм. Відрізняються високою зимостійкістю, помірною рійливістю, здатністю нарощувати дуже сильні сім'ї. Досить миролюбні, мало прополісують гнізда. Продуктивно використовують медозбір з білої акації, еспарцету, гречки, липи, соняшника. Краще від інших порід запилюють люцерну.

На господарсько цінні особливості степових українських бджіл пасічники звернули увагу давно. Основоположник зоотехнічного методу бджільництва П.Л.Снєжнєвський (1910), порівнявши українських, середньоросійських і гірських кавказьких бджіл, відзначив такі їх переваги, як високу медову продуктивність, витривалість, здатність далеко літати в пошуках корму, добру зимівлю, миролюбність, спокійну поведінку під час огляду гнізд, малу рійливість, красиву білу печатку меду. На схилі віку П.Л.Снєжнєвський (1929), віддаючи належне кавказьким бджолам, все-таки на вершину пасічницької справи піднімав українських бджіл, О.М.Брюханенко (1926) наводив висловлювання багатьох пасічників про те, що навіть у північних областях Росії українські бджоли давали хороший прибуток, відрізнялись працьовитістю, миролюбністю, плодючістю маток. Згодом про це ж писав І.Федін (1927). В.В.Алпатов (1948) указував на придатність цих бджіл для запилення конюшини червоної.

Думка старих пасічників варта уваги, оскільки вони мали справу з чистопородними степовими українськими бджолами, які ще не зазнали метизації.

В 70-х роках минулого століття українські бджоли були завезені на Далекий Схід, де вони швидко акліматизувались і широко розповсюдились. Існує багато доказів участі українських бджіл у формуванні місцевих популяцій бджіл Казахстану та Алтаю. Це свідчить про неабияку екологічну пластичність степових українських бджіл.

До недавнього часу степові українські бджоли населяли величезну територію Степу і Лісостепу нашої республіки та прилеглих районів РРФСР і Молдавії. На жаль, в останні десятиріччя вони зазнали сильної метизації, головним чином, кавказькими бджолами. Внаслідок цього на багатьох пасіках бджоли являють собою помісі невідомого походження і покоління. Вони малопродуктивні, частіше рояться, більш схильні до захворювань. Щоправда, чимало пасік з українськими бджолами є ще й тепер. Та коли не вжити невідкладних заходів, можна втратити не лише комплекс цінних ознак, вдало поєднаних в одній породі, але і саму породу українських бджіл.

Перші кроки вже зроблено. Територія Кіровоградської області оголошена зоною чистопородного розведення українських бджіл. Українська дослідна станція бджільництва відкрила тут лабораторію селекції цих бджіл. Шляхом обстеження пасік багатьох областей виявлено цінний племінний матеріал українських бджіл. Відібрано декілька ліній бджіл, які розкривають у 1,5—2 рази більше квіток люцерни, ніж звичайні та збирають 70—80 кг і більше меду.

Однак зроблено ще мало для того, щоб стан українських бджіл не викликав тривоги. Майже не використовується великий племінний потенціал цих бджіл. Ніде придбати їх маток. Досвід показує, по-перше, що найбільш дійовим заходом, спрямованим на збереження і раціональне використання українських бджіл, буде створення на території Кіровоградської області потужного розплідника, спеціалізованого на виробництві їх маток. По-друге, зоною чистопородного розведення українських степових бджіл має бути територія не менш як 2—8 суміжних областей.

Пасічники України та інших республік повинні одержувати достатню кількість маток цієї цінної породи бджіл.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Українські степові бджоли

Наступна сторінка     -  Карпатські бджоли

Попередня сторінка   - Породне районування бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Українські степові бджоли

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство