Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Сірі гірські кавказькі бджоли

Поширеною і відомою не лише в нашій країні, а й у всьому світі породою бджіл є сіра гірська кавказька. За біологічними та господарсько корисними ознаками бджоли цієї породи значно відрізняються від інших. Зокрема, вони мають високу заповзятливість у відшукуванні джерел медозбору, здатність продуктивніше від інших порід бджіл використовувати кожний відносно слабкий медозбір, особливо поліфлорний, легко переключаються з одного джерела взятку на інший, який має більш концентрований або доступніший нектар. Сірі гірські кавказькі бджоли — кращі запилювачі червоної конюшини і збирачі нектару з неї. За цими та іншими ознаками вони не мають собі рівних у світі.

Зоною природного розселення сірих гірських кавказьких бджіл є передгірні та гірські райони Кавказу. Ця порода має багато популяцій. Для розведення цих бджіл за межами їх природного розселення, зокрема в північних районах з суворішими умовами зимівлі, кращою є мегрельська популяція сірої гірської кавказької породи.

Маса тіла одноденних робочих бджіл сірої гірської кавказької породи 75—90 мг, довжина хоботка 6,8—7,2 мм, в деяких сім'ях навіть 7,5 мм, тобто ці бджоли мають найдовший хоботок з усіх відомих медоносних бджіл. Це дає змогу кавказьким бджолам збирати нектар з тих медоносів, що мають глибокі нектарники.

Маса неплідних маток у середньому 180 мг, плідних — 200 мг. В період інтенсивного вирощування розплоду матки сірих гірських кавказьких бджіл відкладають до 1500 яєць на добу.

Ці бджоли миролюбні, при оглядах не припиняють роботи, Інколи на стільнику можна спостерігати матку, яка відкладає яйця в комірки.

Льотна робота кавказьких бджіл розпочинається раніше інших порід і закінчується пізніше. Весною та восени вони роблять очисні обльоти при більш низьких температурах. В період медозбору можуть працювати на збиранні нектару в туманну погоду і навіть у невеликий дощ, коли бджоли інших порід не працюють.

Печатка меду темна й мокра через відсутність повітряного проміжку між медом у комірці і восковою кришечкою.

Особливістю цих бджіл є те, що свіжопринесений нектар вони відкладають у порожні комірки в розплід-ній частині гнізда, тобто, обмежують матку у відкладанні яєць, Тому в період нарощування бджіл з весни і в першу половину літа розширення гнізд треба проводити шляхом періодичного підставлення стільників, а в період медозбору — штучної вощини, але не з боків крайніх рамок розплоду, а в середину розплідної частини гнізда, забезпечуючи матку вільними комірками для відкладання яєць. Таким способом можна наростити велику силу до медозбору.

В період медозбору після закінчення нарощування сили здатність бджіл обмежувати матку у відкладанні яєць використовують для одержання більшої кількості товарного меду. При зменшенні кількості розплоду, що його годують бджоли, значна частина робочих бджіл переключається на збирання нектару, що сприяє значному підвищенню продуктивності кавказьких бджіл.

Сірі гірські кавказькі бджоли малорійливі, цей інстинкт проявляється лише в 3—5 % сімей породи. При цьому сім'я закладає лише 5—10 ройових маточників. Підготовка сім'ї до роїння легко переривається вирізанням маточників з одночасним розширенням гнізда. Разом з тим кавказькі бджоли схильні до тихої заміни маток.

Негативною ознакою кавказьких бджіл є низька зимостійкість. На Україні вони переносять зимівлю гірше українських бджіл, більше вражаються нозематозом. Тому при розведенні бджіл сірої гірської кавказької породи треба створювати на зиму певні умови. Зокрема, не можна допускати в зимових кормах домішок паді; вони повинні зимувати при понижених температурах не вище 4 °С, на розширених гніздах, забезпечуючи посилену вентиляцію зимівників. Виставляти сірих гірських кавказьких бджіл із зимівників треба в більш ранні строки, щоб бджоли змогли облетітись при перших потепліннях.

При несприятливій зимівлі рано виставлені бджоли, навіть без обльоту, будуть почувати себе значно краще, ніж у зимівниках.

Цих бджіл широко використовують в промисловому міжпородному схрещуванні як породу, що дає найвищий ефект гетерозису.

При чистопородному розведенні на Україні сірі гірські кавказькі бджоли мегрельської популяції в умовах тривалого несильного медозбору переважають по медопродуктивності українських степових бджіл на 40— 56 %, при правильній підготовці і відповідних умовах зимівлю переносять задовільно.

Планом породного районування сірі гірські кавказькі бджоли рекомендовані по всій території України, крім заповідних зон українських порід бджіл.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Сірі гірські кавказькі бджоли

Наступна сторінка     -  Б.М.Музалевський (1908—1941)

Попередня сторінка   - Поліські бджоли

 

Вернутися до початку сторінки Сірі гірські кавказькі бджоли

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство