Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Шляхи розвитку громадського бджільництва

Як і в інших галузях господарства, в бджільництві основним напрямом розвитку виробництва є концентрація і спеціалізація.

З різних типів господарств (бджолорадгоспи, бджолокомплекси, міжгосподарські ферми, міжгосподарські об'єднання) на Україні найбільшого поширення набули міжгосподарські пасічницькі підприємства (об'єднання). Створення міжгосподарських бджолопідприємств передбачає в першу чергу широке впровадження промислової технології бджолорозведення. Організація їх не потребує значних коштів від окремих господарств, а невеликі суми пайових внесків в змозі виділити кожне, навіть економічно слабке господарство.

Міжгосподарські підприємства створюють колгоспи, радгоспи та інші державні підприємства і організації шляхом кооперування матеріальних, фінансових та інших ресурсів з метою збільшення виробництва меду й іншої продукції бджільництва, а також підвищення рентабельності галузі.

При міжгосподарській кооперації значно розширюються рамки спеціалізації і концентрації та підвищується ефективність управління виробництвом, що взагалі властиве вузькоспеціалізованим підприємствам.

Міжгосподарське підприємство є власністю пайовиків відповідно до величини пайового внеску. Підприємство працює згідно з планом, застосовуючи в своїй роботі госпрозрахунок, має самостійний баланс. Для розрахунків і зберігання грошових коштів відкриває рахунок у банку, користується кредитами, після затвердження Статуту вважається юридичною особою.

Досвід міжгосподарських пасічницьких підприємств України переконує у перспективності концентрації і спеціалізації бджільницьких господарств. Зараз в республіці є близько 60 таких підприємств. Виробництво продукції в них підвищилось на значно вищий рівень порівняно з періодом до концентрації. Ці підприємства щорічно виконують народногосподарські плани по продажу меду державі, впроваджують нові елементи в технологію догляду за бджолиними сім'ями, застосовують більш прогресивні методи профілактики і боротьби з хворобами бджіл.

Міжгосподарські підприємства довели, що бджільництво також може бути рентабельною галуззю. Багато з них уже досягли значних успіхів у розвитку виробництва, збільшенні продуктивності бджолиних сімей, підвищенні рентабельності.

Так, в несприятливому для медозбору 1982 р. більшість підприємств вели виробництво рентабельно і одержали 166 тис. карбованців чистого прибутку, реалізувавши продукції на суму понад 3 млн. карбованців. На пасіках підприємств за цей рік було сформовано 8360 пакетів для реалізації і зібрано 6000 кг квіткового пилку. Одержання значної кількості додаткової продукції дало змогу деяким підприємствам мати і більший прибуток. Підвищилась також і їх рентабельність. Так, Віньковецьке бджолопідприємство Хмельницької області сформувало 1104 бджолопакети і нові сім'ї для реалізації, за які одержало 40,8 тис. карбованців прибутку; в результаті рентабельність підприємства підвищилась до 17,8 %. Красилівське підприємство цієї ж області, зібравши 2040 кг квіткового пилку, одержало 23,1 тис. карбованців чистого прибутку (рентабельність 15,5 %).

У роботі підприємств ще дуже часто зустрічаються труднощі організаційного характеру, а місцеві радянські та сільськогосподарські органи мало приділяють уваги розвитку та вдосконаленню їх роботи.

Більшості підприємств підпорядковано, крім бджільництва, ще й інші галузі, що часто заважає розвитку бджільництва. Досвід господарств свідчить, що тільки одногалузеві пасічницькі підприємства можуть рентабельно вести виробництво. Це є однією з умов нормальної їх роботи. Другою умовою, яка не завжди виконується, є виділення і освоєння коштів на капіталовкладення, що виділяються господарствами-пайовиками в період організації підприємства згідно з його організаційно-господарським планом у повному розмірі.

Крім міжгосподарських підприємств, у великих господарствах, що спеціалізуються на виробництві продуктів садівництва або насінництві багаторічних трав, можуть бути створені великі бджолоферми для більш ефективного запилення ентомофільних культур.

Поряд з концентрацією і спеціалізацією галузі бджільництва ще досить гостро стоїть питання удосконалення організації та оплати праці. Індивідуальна робота, яка зараз переважає на пасіках, є гальмом у розвитку бджільництва, підвищенні продуктивності праці. Застосування прогресивних форм організації праці, таких як ланкова і бригадна, дасть змогу збільшити норму навантаження та підвищити продуктивність праці на 40—60 %.

В умовах Української PCP, де бджільництво в основному має медово-запилювальний напрям і розміщене за територіальним принципом, найефективнішою формою організації праці є ланка. Це самостійна госпрозрахункова виробнича одиниця. Ланки бувають різні за кількістю людей, але в середньому до них входить 3—5 чоловік і доглядають 300—600 бджолиних сімей.

При ланковій формі організації праці необхідними умовами ефективного ведення виробництва є наявність садиби з усіма господарськими будівлями і спорудами, забезпеченість транспортом, правильний підбір кадрів, визначена зона медозбору.

Важливою умовою розвитку бджільництва є матеріальна зацікавленість пасічників у результатах своєї праці. Ланкова форма організації праці дає змогу використовувати майже всі елементи колективного підряду, що дає значний ефект у підвищенні рентабельності виробництва. Впровадження акордно-преміальної оплати праці, перехід на повний господарський розрахунок на пасіках, преміювання працівників протягом року за високоякісне виконання робіт, соціалістичне змагання — це неабиякі важелі в підвищенні продуктивності бджолиних сімей, збільшенні валового виробництва продукції, зниженні її собівартості.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Шляхи розвитку громадського бджільництва

Наступна сторінка     -  В.А.Нестерводський (1882—1977)

Попередня сторінка   - Жовтень

 

Вернутися до початку сторінки Шляхи розвитку громадського бджільництва

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство