Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Серпень

Прикмети погоди

Ввечері сильно стрекочуть коники — на гарну погоду.

Якщо з наближенням хмар бджоли не ховаються у вулики, а продовжують літати — дощу не буде.

Відсиріло підсохле сіно — бути дощу.

Горобці літають зграйками — на суху та ясну погоду.

Качки та гуси кричать, полощуться, пірнають і б'ють крилами — на дощ, притихають — на грозу.

Влітку на деревах з'являється жовте листя — осінь буде рання.

 

СЕРПЕНЬ

Надворі ще літо, яскраво світить сонце, спека докучає хліборобам. Та на пасіці все сильніше відчувається наближення осені. Дуже помітно зменшилась сила бджолиних сімей. Спрацювались, розгубились крилаті трудівниці під час багатоденної заготівлі кормових запасів.

Головний медозбір майже по всій Україні закінчився. Старих бджіл, які не знайшли квіток з нектаром у полі, все більше манять дразливі пахощі, що линуть з льотків чужих вуликів. То тут, то там на льотках можна помітити гострі сутички між пильною сторожею і настирливими осами та бджолами-злодійками, котрі намагаються проникнути у вулики. Це сигнал пасічнику: настав час зменшити льотки, враховуючи силу сім'ї. Поступово зменшують і гнізда сімей, виставляючи за заставну дошку недобудовані та старі стільники, непридатні для зимівлі.

Важкі часи настали для трутнів. Бджоли спочатку відтісняють їх на край гнізда, порожні стільники або на дно вулика. Поза гніздом холодними ночами багато з них гине. Знесилених трутнів бджоли поступово виганяють з вуликів. Пасічник повинен звернути увагу на сім'ї, в яких бджоли не займають трутнів. Як правило, в таких сім'ях щось негаразд з матками.

Серпень — дуже відповідальна пора на пасіці. Без перебільшення його можна вважати початком наступного сезону. Все, що зробив чи не доробив пасічник у цьому місяці, неминуче вплине на результати наступної зимівлі бджіл, їх розвиток навесні та майбутній медозбір.

Основна турбота зараз — простежити, щоб сім'ї мали не менше 8—10 кг меду, оскільки в маломедних вуликах дуже погано сіють матки. Бджоли, які виведуться з серпневого розплоду, найкраще зимують. Якщо в місцевості, де знаходилась пасіка у період медозбору, вже немає медоносів, її слід перевезти до пожнивної гречки, насінників люцерни, конюшини, соняшника, щоб забезпечити повноцінне нарощування бджіл. У серпні бджіл обробляють проти вароатозу. Дуже важливо, щоб основні сім'ї бджіл пішли в зиму з молодими матками. Такі матки інтенсивно і довго червлять і восени.

На пасіці проводять осінню ревізію сімей та їх бонітування. Відповідно оформлені акти ревізії надсилають районному зоотехніку по бджільництву. Кормові запаси, що залишаються на зиму, перевіряють на наявність паді. Відводки із запасними матками доцільніше поселити поряд з основною сім'єю через глуху перегородку. Так вони краще зимують. Зимівники ремонтують, білять і просушують.

Районний зоотехнік організовує і забезпечує проведення на пасіках господарств головної осінньої ревізії, а також бонітування бджолиних сімей. Стежить за проведенням профілактичних обробок сімей проти вароатозу. При потребі організовує перевезення деяких пасік на нові місця, щоб забезпечити осіннє нарощування бджіл. Перевіряв наявність у господарствах і закупівлю ними цукру для поповнення запасів корму. Складає інформацію про результати роботи на пасіках за сезон у нинішньому році і разом із зведеним актом головної осінньої ревізії надсилає його в обласну контору бджільництва та районне агропромислове об'єднання.

 

БУВАЄ І ВЕСНА ПІД ОСІНЬ

У другій половині літа і навіть на початку осені можна спостерігати цікаве й не таке вже рідкісне у природі явище — повторне цвітіння рослин. Причини його бувають різні: рання посуха, пізні весняні приморозки, град, обламування гілок. Іноді деякі з квітучих рослин навіть дають нові плоди.

 

НАУКА СТВЕРДЖУЄ

Пасічники звичайно виводять маток від 1—2 кращих сімей, мало приділяючи уваги батьківським сім'ям. З часом це призводить до спорідненого розведення бджіл на пасіці. Негативні наслідки його проявляються в тому, що в сім'ях зменшується кількість розплоду і розміри бджіл. Вони частіше уражуються хворобами. Цьому потрібно запобігати. Маток слід виводити не менш як від 4—5 кращих сімей, слідкуючи, щоб батьківські сім'ї не були споріднені з материнськими. Доцільно через кожні 3—4 роки робити «прилиття крові». Для цього віддалені пасіки обмінюються сім'ями, відводками від них і матками.

 

ПРАКТИКА СВІДЧИТЬ

Відомо, що при зниженні температури  клуб зимуючих бджіл стискається. Цю природну потребу бджіл можна полегшити, якщо під час складання гнізд на зиму в передостанніх стільниках (з обох сторін гнізда) зробити по 2—З отвори розміром 2—2,5 см. Після зимівлі такі стільники вибраковують і перетоплюють на віск.

Бджолині сім'ї, які зимують без перги, зовсім не мають розплоду аж до першого весняного обльоту бджіл. Це, по-перше, затримує розвиток вароатозу і, по-друге, дає змогу провести весняну протикліщову обробку бджіл при відсутності розплоду. Після обльоту і обробки бджіл в сім'ї дають пергу і вони починають швидко розвиватись. Ці методи застосовує передовий пасічник Л.В.Корнілов з колгоспу «Перше травня» Добропільського району Донецької області. 

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Серпень

Наступна сторінка     -  Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Попередня сторінка   - М.О.Дернов (1868—1920)

 

Вернутися до початку сторінки Серпень

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство