Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Велике значення в поліпшенні кормової бази для бджільництва мають післяжнивні та післяукісні посіви медоносів, які мають короткий період вегетації до цвітіння. Це — гречка, гірчиця, фацелія, чина посівна тощо. Післяжнивні культури висівають у липні в польових сівозмінах після збирання озимого ріпака, ранніх зернових, а післяукісні — в травні — червні в кормових сівозмінах після скошування на зелений корм озимих, вико-вівса та ін.

Післяжнивні та післяукісні посіви, зацвітаючи в серпні — вересні дають медозбір для бджіл в пізньо-літній безмедозбірний період. Крім того, з цих посівів одержують і додаткову продукцію: зерно або корм для худоби чи зелене добриво.

Перспективною післяукісною і післяжнивною культурою в зоні Лісостепу та Полісся є гречка, оскільки вона, на відміну від багатьох інших культур, має відносно короткий період вегетації (для скоростиглих сортів всього 55—60 днів). З 1 га післяукісного посіву гречки одержують по 60—80 кг нектару і 8—16 ц зерна, а з післяжнивних посівів — 30—40 кг меду та 100—150 ц зеленої маси на сидеральне добриво.

Успіх у використанні післяукісних і особливо післяжнивних посівів гречки залежить в основному від прийомів агротехніки і дотримання оптимальних строків проведення всіх сільськогосподарських робіт.

Поля під ці посіви повинні бути чисті від бур'янів. Підготовляти грунт слід зразу ж після збирання попередника, щоб запобігти висиханню грунту, оскільки успіх вирощування гречки в таких посівах значно залежить від наявності вологи.

Система підготовки грунту включає: лущення стерні, культивацію плоскорізами, ущільнення та розбивання грудок, коткування. Грунти, бідні на поживні речовини, обов'язково потрібно удобрювати. В результаті внесення повного мінерального добрива нектаровиділення збільшується на 15—20 %. Післяукісні посіви, залежно від складу грунту і зони розміщення господарства, можна проводити широкорядним або суцільним рядковим способом.

Урожайність і нектаропродуктивність значно залежать від сорту гречки. Для післяукісних і післяжнивних посівів слід використовувати як скоростиглі, так і середньостиглі сорти. Висівання випадкових сортів, а також сортів, районованих для весняних строків, часто призводить до недобору врожаю зерна і меду, особливо в роки з холодним літом.

Серед інших медоносів за своїми біологічними особливостями найбільш придатна для посіву після скошування ранніх озимих на зерно гірчиця біла. В господарстві її можна використовувати як кормову і сидеральну культуру. До і на початку цвітіння гірчицю білу добре поїдають велика рогата худоба, вівці. Цвіте протягом місяця. Квітки приваблюють бджіл своїми розмірами, запахом і забарвленням, особливо вранці, коли виділяється багато пилку й нектару. Ця культура продукує нектар і при високій температурі та низькій вологості. Добре витримує перші осінні приморозки до —4 °С. Лише при зниженні температури до —7°С гірчицю слід приорювати на зелене добриво.

Післяукісну фацелію треба висівати не пізніше другої декади червня, тому що вона пізно цвіте. Посіви її дають з 1 га до 150 ц зеленої маси і 80—90 кг меду, сприяють нарощуванню сили сімей на зиму та удобрюють грунт органічною масою.

Літні посіви є підтримуючим медозбором для бджіл у період, коли в інших медоносів він майже відсутній. Вони сприяють поповненню запасів кормів у вуликах і нарощуванню молодих бджіл на зиму.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Наступна сторінка     -  Чому бджоли рояться?

Попередня сторінка   - Червень

 

Вернутися до початку сторінки Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Рус.

Услуги контекстной рекламы.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство