Календар пасічника

Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986


Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література


П.І.Прокопович (1775 — 1850)

П.І.Прокопович (1775 — 1850)Петро Іванович Прокопович — основоположник раціонального бджільництва, видатний вітчизняний бджоляр — народився в с. Митченках поблизу Батурина колишньої Чернігівської губернії у сім'ї бідного дворянина-священника. Одержав блискучу для свого часу освіту, закінчивши Києво-Могилянську академію, з якої вийшло багато видатних вчених, громадських діячів, письменників.

Вперше він зацікавився бджолами в 1799 р. їх життя настільки захопило його, що він почав серйозно займатись бджільництвом. У 1808 р. П.І.Прокопович уже мав 580 сімей бджіл. Але його метою було не одержання великих прибутків з пасіки, а глибоке вивчення життя бджіл. Пізніше він писав, що за вісім років дослідів «загубив» до 300 бджолиних сімей.

Календар пасічника


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Календар пасічника

У цей час бджіл утримували в нерозбірних вуликах. Пасічник був лише пасивним спостерігачем за ними. П.І.Прокоповича найбільше турбувало те, що пасічники, добуваючи мед, закурювали сіркою найкращі сім'ї. Ні один із вуликів, відомих на той час, не задовольняв його. Тому в нього зароджується думка сконструювати такий вулик, в якому можна було б одержувати мед високої якості, не пошкоджуючи гнізда і не гублячи бджіл.

Багаторічна праця увінчалась успіхом. У 1814 р. П.І.Прокопович запропонував перший у світі розбірний рамковий вулик, в якому можна було вільно оглядати гнізда бджіл, активно впливати на життя сім'ї. Щоб матка не червила: там, де потрібно складати мед, він відгороджував її спеціальною дерев'яною решіткою, через яку проходили тільки робочі бджоли. Розбірний вулик і роздільна решітка Прокоповича стали основою рамкового бджільництва. У такому вулику не було потреби закурювати бджіл, стало можливим підсаджувати маток, регулювати силу сімей. За свідченням винахідника, в його вуликах продуктивність бджолиних сімей була в два-три рази вищою, ніж у нерозбірних. «Дивлячись на цей вулик,— писав сучасник Прокоповича О.І.Покорський-Журавко,— все бачиш таким простим, а тим часом це нова геніальна ідея, яка відповідає всім вимогам раціонального бджільництва і дає йому новий напрям».

П.І.Прокопович розумів, що для розвитку раціонального бджільництва одного поширення рамкового вулика недостатньо. Потрібні й кваліфіковані пасічники для догляду за бджолами в цих вуликах. Він добився дозволу відкрити в с. Митченках першу в Росії школу бджільництва. Програма була розрахована на два роки. У перший рік учні вчились читати, писати, рахувати, оволодівали столярною справою, одержували перші відомості з життя бджіл. На другий рік вони проходили повний курс бджільництва і засвоювали необхідні практичні навики безпосередньо на шкільній пасіці, яка в 1855 р. нараховувала 2542 бджолині сім'ї. Учнями були в основному селяни-кріпаки, яких посилали сюди поміщики з різних куточків Росії. Були навіть учні із зарубіжних країн. У школі, крім бджільництва, вивчали садівництво, овочівництво, шовківництво та догляд за тваринами, бо бджільництво, за словами Прокоповича, є лише складовою частиною загального господарства. Школа проіснувала 53 роки. Її закінчили понад 700 чоловік. Вихованці школи помітно вплинули на підвищення культури бджільництва в районах, де працювали. Чимало з них пізніше стали визначними діячами бджільництва.

П.І.Прокопович був видатним дослідником бджіл і літератором. Про це свідчить його багата літературна спадщина. Вивчаючи зимівлю бджолиних сімей різної сили, Він широко застосовував зважування вуликів, барометри, термометри, систематично реєстрував стан погоди. В журналах і газетах було опубліковано понад 60 статей Прокоповича («Про гнилець», «Про матки бджолині», «Про види гнізд», «Про управління бджільництвом», «Про втулковий вулик», «Досвід розмноження однієї сім'ї», «Про користь вирощування для бджіл синяка» та ін.|. П.І.Прокопович вже знав, що гнилець — заразна хвороба. Лікуючи її, він застосовував перегін бджіл на нове гніздо. Цей метод не втратив свого значення і в наш час.

Редакція «Земледельческой газеты» писала: «Прокопович... зараз єдиний дослідник бджіл, не лише в нас, а навіть в усій Європі, зауваження і висновки якого про цих комах характеризуються повнотою, простотою і достовірністю».

На думку відомого історика бджільництва О.І.Покорського-Журавка, творам Прокоповича властиві «безсумнівна самостійність, вміння глибоко проникати в суть нез'ясованих фактів, надзвичайна логічність висновків, гострота спостережень, оригінальність викладу».

Ідеї Прокоповича набагато випередили свій час. Розбірний вулик у США та Західній Європі з'явився лише в 1851 —1852 рр. Відкриття Дзержона, Лангстрота, Берлепша — це, по суті, продовження, вдосконалення ідей і праць П.І.Прокоповича.

Ім'я П.І.Прокоповича знають і шанують у нашій країні. В 1969 р. видано його «Избранные статьи по пчеловодству». В 1975 р, громадськість нашої країни урочисто відзначила 200-річчя від дня народження великого бджоляра. Його ім'я присвоєно Українській дослідній станції бджільництва.


Ви дивилися сторінку - П.І.Прокопович (1775 — 1850)

Наступна сторінка    - М.М.Витвицький (1764—1853)

Попередня сторінка   - Українське товариство бджолярів-любителів

Повернутися до початку сторінки П.І.Прокопович (1775 — 1850)

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 


 

Индекс цитирования.