Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Липень

Прикмети погоди

Липень — період гроз, по-народному — місяць-грозовик.

Промите повітря пахне озоном, зеленню, квітами. У липні сонячна дуга стає дещо нижчою і коротшою. «Сонце йде на зиму, а літо на спеку»,— кажуть в народі.

Бджоли сидять на стінках вуликів — на сильну жару.

Коли бджоли ранком «грають» — день буде ясним.

Ластівки низом розганялися — на дощ та вітер.

 

ЛИПЕНЬ

Середина літа, найжаркіший місяць року. На більшості території республіки це час цвітіння основних медоносів, що забезпечують головний медозбір: гречки, липи, люцерни, соняшника і деяких інших видів рослин. Часто вони знаходяться далеко від пасік і, щоб зібрати багато меду, бджіл необхідно підвозити безпосередньо до медоносів. В умовах інтенсивного землеробства багаторазова кочівля пасік — запорука високої продуктивності бджолиних сімей. Пасіку завчасно слід відповідно обладнати, щоб її можна було швидко перевозити з одного медоносу на інший.

Найбільше збирають меду і краще запилюють ентомофільні культури сильні бджолині сім'ї, які перебувають у робочому стані й мають достатньо місця для складання нектару і пилку. Підготовка до використання основного медозбору — справа не одного дня. Роботу в цьому напрямку пасічники планують і виконують заздалегідь. Обладнують відповідно вулики, нарощують сильні сім'ї, відбудовують багато хороших стільників, виводять достатню кількість молодих високопродуктивних маток, завчасно підбирають і підготовляють місце для розміщення пасіки на кочівлі.

Пасіку підвозять безпосередньо до масивів медоносів на початку їх цвітіння, щоб бджоли не витрачали марно час, енергію і корм на далекі польоти за нектаром і пилком. Для продуктивнішого використання нектарозапасу місцевості її доцільно розділяти на невеликі точки, по 40—60 сімей і навіть менше. На точку обов'язково повинен бути контрольний вулик на вазі. Розставляють вулики так, щоб у найжаркішу пору дня вони знаходились у тіні дерев і кущів. У крайньому разі дахи вуликів накривають скошеною травою, посилюють вентиляцію гнізд.

У період головного медозбору недоцільно примушувати бджіл будувати багато стільників. Це відволікає їх від роботи в полі, що призводить до зниження медової продуктивності. Систематично використовують воскобудівні рамки як противароатозний захід і засіб підвищення виходу товарного воску.

По 4—5 стільників з медом, зібраним у першу половину медозбору, слід залишати бджолам на зиму. Ймовірність наявності в ньому домішок паді в цей час невелика. Немає потреби чекати повного запечатування стільників з медом; його можна відкачувати, як тільки бджоли почнуть печатати верхню частину стільників.

Наприкінці медозбору необхідно замінити маток у сім'ях, які не виправдали надій пасічника. Тимчасова перерва у відкладанні яєць вже істотно не вплине на стан бджолосімей. Адже бджоли, які виводяться з яєць, відкладених у цей час, все одно не братимуть участі в медозборі, не доживуть вони і до весни. Зате молоді матки будуть довше та енергійніше сіяти в кінці серпня і на початку вересня, що важливо для нарощування молодих бджіл на зиму.

Районний зоотехнік по бджільництву уточнює і здійснює план кочівель пасік колгоспів і радгоспів, враховуючи й інтереси пасічників-любителів, щоб забезпечити повноцінне запилення ентомофільних сільськогосподарських культур і повне використання медозбору.

Контролює своєчасне відкачування меду на пасіках і здачу його державі. Не допускає застосування хімічних засобів у боротьбі з вароатозом. Стежить за правильним веденням обліку продуктивності бджолиних сімей на пасіках. Перевіряє хід заміни старих маток, виконання плану створення нових сімей і відводків із запасними матками. Організовує соціалістичне змагання між пасічниками району, інформує їх про хід змагання.

 

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Щоб зібрати середню ношу нектару, бджола повинна відвідати приблизно 270 квіток гречки або 140 квіток соняшника.

За день бджола відвідує відповідно 2700 і 1400 квіток, а щоб зібрати нектар для однієї ложки меду, бджоли повинні попрацювати на 800 тис. квіток гречки або 400 тис. квіток соняшника.

 

НАУКА СТВЕРДЖУЄ

Якщо за пасічницький сезон бджіл З— 4 рази підвозити до різних медоносів і розміщувати пасіку невеликими точками, продуктивність бджолиних сімей зростає на 30—40 % і значно підвищиться ефективність запилення ентомофільних рослин.

 

ПРАКТИКА СВІДЧИТЬ

За рахунок кількох кочівель і розташування пасіки біля медоносів невеликими (30—40 сімей) точками пасічник колгоспу ім. Ілліча Оріхівського району Запорізької області М.Л.Семенович одержує по 60—70 кг меду від кожної бджолиної сім'ї.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Липень

Наступна сторінка     -  Використання гетерозису в бджільництві

Попередня сторінка   - Г.О.Кожевников (1866—1933)

 

Вернутися до початку сторінки Липень

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство