Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Продукти бджільництва. Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Бджолиний мед — продукт переробки бджолами нектару медоносних рослин або цукристих речовин, зібраних з рослин. Використовується як високопоживний харчовий і лікувальний продукт. За калорійністю він переважає такі продукти, як пшеничний хліб в 1,5 раза, яловичину середньої вгодованості в 2,4, коров'яче молоко в 4,7 раза.

Хімічний склад меду різний. До нього входить понад 70 речовин, які діють на організм людини по-різному і зумовлюють його лікувальну дію.

Залежно від джерела медозбору бджолиний мед поділяють на квітковий і падевий, а від способу добування — відцентровий і стільниковий. Він має властивість переходити з рідкого стану в твердий шляхом кристалізації. При цьому якість його не погіршується, а навпаки, він краще зберігається і транспортується.

За розмірами кристалів мед може бути дрібнозернистим або крупнозернистим. Швидкість кристалізування медів різна і залежить насамперед від того, з яких рослин бджоли збирають нектар. До медів, які швидко кристалізуються, належать: ріпаковий, соняшниковий та свиріповий; до тих, що довго не кристалізуються,— з білої акації, буркуну, шавлії та ін. Меди, які швидко кристалізуються, не слід залишати в гніздах для зимового корму бджолам.

Мед, який одержують на пасіках України, різниться за складом і властивостями, що пов'язано і залежить від виду рослин, з яких бджоли збирають нектар або падь, сили сім'ї, породи бджіл, від географічної зони, де ростуть медоноси, клімату, пори року та інших факторів.

Якість відібраного меду в деякій мірі залежить і від пасічника. Якщо бджолині сім'ї недостатньо забезпечені стільниками під час головного медозбору, вони не встигають переробляти принесений нектар в мед. Пасічники ж, щоб не знизити медозбору, відкачують його незрілим, з підвищеною кількістю води. Цей мед має низькі смакові якості, а при зберіганні швидко псується.

На якість цього продукту значно впливає технологія відкачування, фасування, купажування, зберігання тощо.

 

Відкачування меду.

Бджолиний мед слід відкачувати тільки зрілим. Ознакою зрілості є початок його запечатування бджолами у верхній частині стільника.

На невеликих колгоспних і радгоспних пасіках у 50—100 бджолиних сімей зрілий мед відкачують у польових умовах. Відібрані для цього стільники переносять у спеціальних чистих переносних ящиках. Відкачують мед у будках або палатках. Стільники розпечатують ручними пасічними ножами, які підігрівають у гарячій воді, або спеціальними виделками та паровими ножами. Розпечатувати стільники бажано на спеціальному столі. Для відкачування застосовують медогонки різних конструкцій, закріплюючи їх так, щоб зручно було зливати мед у тару.

Відкачані стільники поміщають у ті ж бджолині сім'ї, з яких їх відібрали. Мед проціджують через спеціальні двосекційні фільтри. Сітки фільтрів у міру їх забивання промивають чистою водою. Здаючи мед у комору, пасічник оглядає тару, знімає з поверхні меду піну і механічні домішки, що залишились після фільтрації. На великих промислових пасіках мед відкачують у польових умовах або на центральній садибі.

На кочових точках великих пасічницьких господарств для відкачування меду застосовують пересувні агрегати, які монтують на спеціальних автомобілях із закритим кузовом, у пересувних павільйонах або будках, розміщених у кузові будь-якого бортового автомобіля. На центральній садибі для відкачування, первинної обробки та фасування меду обладнують технологічну лінію. В таких умовах мед можна відкачувати в кінці пасічницького сезону, оскільки процес дозрівання його відбувається після запечатування і в стільниках. Тому якість такого меду буде відповідати належним вимогам. Встановлено, що мед, який зберігався протягом трьох місяців у запечатаних стільниках, мав вищі фізико-хімічні показники, ніж той, який був відкачаний зразу ж із відібраних запечатаних стільників. Так, водність меду із відкачаних стільників була 20,7 %, а в тих, що зберігались протягом трьох місяців,.— 17,7 %, діастазне число — відповідно 26,3 і 31,5 одиниці Готе, активність каталази — 11,2 і 30,4 мл 0,01 н. гіпосульфіту.

 

Фасування меду.

Для збереження якості важливо не тільки відкачати зрілий мед, але й своєчасно його розфасувати. Для цього використовують скляні банки, металеві луджені або алюмінієві фляги, дерев'яні бочки різної місткості, виготовлені з липової, букової, чинарової., осикової, вербової, кедрової або вільхової деревини, склянки або туби місткістю 50—500 г з алюмінієвої фольги та посуд з пресованого картону з вологонепроникним просоченням місткістю 50—500 г, пакети з поліетиленової плівки ПЦ-2, дубльованої целофаном, та інших матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров'я СРСР для використання в харчовій промисловості.

Забороняється зберігати мед у тарі, виготовленій з деревини, яка містить дубильні та смолисті речовини.

При фасуванні або перетарюванні мед не можна нагрівати вище 50 °С, бо при вищій температурі руйнуються ферменти, карамелізуються цукри і продукт стає неприємним на смак. Мед, прогрітий протягом 15 хв при 60 °С і 30 хв при 70 °С, має активність інвертази відповідно в 1,3 і 2,5 раза меншу, ніж непрогрітий, а активність амілази знижується в 1,4 і 1,7 раза. Тому для зберігання якості мед найкраще фасувати рідким, не чекаючи, поки він почне кристалізуватися.

 

Купажування меду.

Для поліпшення товарного вигляду і смаку меду проводять купажування 2—3 його ботанічних сортів. Цю складну операцію здійснюють зі зрілим натуральним не зіпсованим рідким медом.

Перед проведенням купажування великої партії слід провести змішування вихідних медів у визначених пропорціях в малій кількості. Якщо після старанного перемішування мед має хороший аромат і смак, приступають до купажування великої партії меду. При купажуванні меди добре перемішують вручну або за допомогою механічних мішалок і дають відстоятися, після чого з поверхні знімають піну.

Меди з приємним квітковим запахом, ніжним смаком і хорошим товарним виглядом купажування не потребують.

Меди із слабким запахом, з водянистою сироподібною консистенцією, різким смаком змішують з ароматнішими і ніжнішими на смак медами.

Наводимо кілька рецептів купажування меду з ріпака, іван-чаю і соняшника, в пропорціях за об'ємом:

ріпаковий + липовий + гречаний (1 : 1 : 1);

ріпаковий + еспарцетовий + гречаний (1 : 1 : 2);

ріпаковий + збірний квітковий (1 : 2);

з іван-чаю + гречаний (1 : 1);

з іван-чаю + малиновий + збірний гірський (1 : 1 : 1);

соняшниковий + з білої акації + гречаний (1 : 1 : 1);

соняшниковий + еспарцетовий + збірний квітковий (1 : 1 : 1);

соняшниковий + липовий + гречаний (1 : 1 : 1).

 

Дозрівання меду.

В деяких випадках (невідкладне перевезення пасіки) відкачують мед не зовсім зрілий, тоді його здають на склад за актом н зазначенням водності. Така продукція пасіки потребує дозрівання. Для цього мед наливають у медовідстійники, які мають крани у нижній і верхній частинах. Через нижній кран зливають мед із вмістом води не більше 21 %, а через верхній — понад 21 %.

Якщо в господарстві медовідстійників немає, мед для дозрівання наливають у посуд з великою поверхнею і поміщають у чистому, сухому, теплому, добре вентильованому, захищеному від мух і бджіл приміщенні. Час від часу його перемішують. Після дозрівання перетарюють або фасують.

 

Зберігання меду.

Враховуючи гігроскопічні властивості, мед слід зберігати в дозволеній тарі герметично закритим. Приміщення для зберігання повинно бути чистим, сухим, без сторонніх запахів, добре провітрюватись, з відносною вологістю повітря 60—75 % і температурою від 0 до 15 °С тепла без різких змін.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Бджолиний мед, його відкачування, фасування,
                                   купажування, дозрівання і зберігання

Наступна сторінка     -  Основні показники якості вощини

Попередня сторінка   - Б.М.Музалевський (1908—1941)

 

Вернутися до початку сторінки Бджолиний мед, його відкачування, фасування,
                                   купажування, дозрівання і зберігання

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство