Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Бджоли в теплицях

Умови теплиць для життя бджіл дуже несприятливі. Однією з причин цього є занадто висока в них температура та відносна вологість повітря (особливо весною і влітку). Ще гірше, що бджоли, не бачачи скла чи плівки, стикаються з ними в польоті, дуже травмуються і багато з них гине.

Взимку багато бджіл також гине від переохолодження біля скла. Намагаючись проникнути через скло чи плівку, бджола тут довго затримується, охолоджується, клякне, знесилена падає або прилипає до мокрої поверхні.

При потеплінні, коли в теплиці стає жарко, відкривають фрамуги. Бджоли через них вилітають за межі теплиці і багато з них не повертається. Чимало гине бджіл, переважно льотних, і від отрутохімікатів, застосовуваних у теплицях для боротьби з шкідниками.

Особливі труднощі в бджолозапиленні бувають взимку. У короткий світловий день, а якщо він ще і похмурий, бджоли мало літають, а то й зовсім не вилазять з вуликів.

Недостатнє відвідування бджолами квіток огірків часто пов'язане ще й з тим, що в них мало нектару — основного приваблювача бджіл. На квітку без нектару бджола, як правило, не сідає, отже, і не запилює її. Зав'язь незапиленої жіночої квітки гине. Неповне її запилення є причиною утворення кривих, зігнутих та кільцеподібних недоброякісних плодів (огірків).

Однак основною причиною є значна недостача білкового корму — квіткового пилку. В огірковій теплиці бджоли збирають за день майже в сто разів менше пилку, ніж потрібно для життя сім'ї та вигодовування розплоду.

Від дії названих негативних факторів дорослих бджіл і розплоду в гніздах сім'ї стає все менше і вона може загинути. Таку сім'ю треба завчасно підсилити розплодом та бджолами або й замінити. Іноді недостатня льотна діяльність бджіл у теплицях є наслідком наявності там сторонніх запахів.

Не всі згадані причини зменшення льотної діяльності бджіл у теплицях можна усунути. Ще невідомо, як зменшити втрату бджіл від травмування об невидиме для них скло. Нелегко й уникнути загибелі бджіл від їх охолодження біля холодного скла чи плівки. Втрати ж бджіл, що вилітають через відкриті фрамуги і не повертаються, можна значно зменшити. Для цього фрамуги треба закривати не відразу, а в два етапи: спочатку не повністю, а так, щоб залишились щілини для бджіл, які повертаються. Щільно ж закрити фрамуги слід тоді, коли літ бджіл закінчився.

Для зменшення негативної дії отрутохімікатів необхідно використовувати ті з них, які найменше шкодять бджолам, і тоді, коли літ бджіл різко зменшиться або й зовсім припиниться (в другій половині дня або ввечері). Починати обробку рослин бажано з того боку теплиці, що найбільш віддалений від вулика. Основний напрям зменшення втрат бджіл у тепличному господарстві — це планомірний перехід на біологічні способи боротьби з шкідниками, що відповідає санітарним вимогам й сприятливо впливає на здоров'я обслуговуючого персоналу (тепличниць, пасічників).

Щоб збільшити нектаровиділення квіток огірків чи іншої ентомофільної культури, треба забезпечити достатнє кореневе живлення рослин, оптимальну температуру грунту чи субстрату й повітря, відрегулювати вологість та освітлення, що зумовлює синтез органічних речовин рослин. Взимку найчастіше не вистачає світла. На Україні це особливо відчутно в північній її частині, в тому числі і в Києві. Досліди показали, що при меншій як 4—5 тис. люксів освітленості нектар в квітках огірків не виділяється. Недостатнє природне освітлення необхідно компенсувати штучним, користуючись спеціальними електролампами.

Білкове харчування бджіл забезпечується пилком рослин, що зберігається в вулику у вигляді перги. Цьому компоненту корму слід надавати особливого значення, оскільки відсутність перги призводить до загибелі бджолиної сім'ї, бо бджоли не можуть вигодовувати розплід. При відсутності перги бджолам згодовують знежирене молоко, соєве борошно, дріжджі тощо; ці продукти дещо полегшують існування бджіл, але повноцінного замінника перги ще не знайдено. Для забезпечення пилком бджіл, які взимку працюють у теплицях, його слід заготовляти літом. Для цього використовують пилковловлювачі. Обніжжя, зібране за допомогою пилковловлювача, висушують і зберігають на зиму. З нього готують пасту, якою намазують стільники або кладуть на верхні планки рамок. Краще засипати сухе обніжжя в комірки коричневого стільника.

Заповнені комірки поливають цукровим сиропом. Вже на другий день обніжжя буде впорядковане — бджоли приготують з нього пергу. В міру поїдання пилок поновлюють. Можна ставити також рамки з пергою, яку заготовляють літом і зберігають окремо. Заготівля пилку чи перги для тепличного бджільництва важливіша за медозбір і обов'язкова.

Вплив специфічного запаху теплиць на льотну діяльність бджіл мало вивчений. Однак є дані, що розбризкування в теплицях підігрітого (для збільшення запаху) квіткового меду або ефірної олії — м'яти чи лаванди — дає позитивні результати.

Бджолині сім'ї, перебуваючи в однакових умовах теплиць, ведуть себе по-різному. Одні швидко знесилюються і стають непридатними для подальшого використання, інші зберігають силу значно довше. Одні працюють активно, інші — мляво. Тому треба старанно вести селекційну роботу, відбирати кращі бджолині сім'ї, ті, що легше переносять несприятливі умови теплиць, живуть найдовше, працюють енергійніше. Саме від них слід виводити маток і трутнів, застосовувати контрольне спаровування маток та інші сучасні методи селекційної роботи, кінцева мета яких — створення бджіл спеціально для роботи в теплицях.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Бджоли в теплицях

Наступна сторінка     -  Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся
                                   племінною справою

Попередня сторінка   - Догляд за бджолиними сім'ями взимку

 

Вернутися до початку сторінки Бджоли в теплицях

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство