Бджільництво



Вступ


Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо


Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання


Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин


Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми


Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві


Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл


Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя


Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список


Література

Вулик

Вулик — житло для бджіл, виготовлене людиною. У ньому бджоли будують своє гніздо з воскових стільників, на яких розміщуються самі, в комірках вирощують розплід, складають кормові запаси — мед і пергу. Стінки вулика захищають їх від впливу несприятливих погодних умов, обмежують об'єм гнізда.

Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Бджільництво

Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

У давнину дикі бджоли будували свої гнізда в дуплах дерев, печерах, щілинах скель та ін. З розвитком суспільства, розширенням виробництва продуктів бджільництва змінювалось і житло для бджіл, яке людина все більше пристосовувала для зручності одержання продукції, охорони тощо. В лісовій місцевості розвинулось бортьове бджільництво, тобто утримання бджіл в бортях — дуплах дерев на корню, спочатку природних, а потім виготовлених і певною мірою удосконалених людиною. З розширенням лісових порубок випиляні з дерев борті почали розміщувати на землі, ближче до житла людей, і дали їм назву колод. Вертикальні і горизонтальні колоди, але вже більш удосконалені, обладнані рамками, зустрічаються і тепер в поліській зоні України.

Борть

Борть


Колоди

Колоди


У степовій зоні поширення набув інший тип нерозбірних вуликів — дуплянки (різні як за висотою, так і товщиною) та сапетки, виготовлені з соломи й інших матеріалів.

Сапетки

Сапетки


У нерозбірних вуликах не можна було одержувати якісний мед. Застосовували таку систему ведення бджільництва, при якій восени бджіл у важчих колодах закурювали, мед вирізували. Таким чином знищували більш продуктивні сім'ї та й одержували неякісну продукцію: мед з вирізаних стільників видавлювали, в нього потрапляла перга та ін. Знищували також і гніздо бджіл.

В подальшому така система ведення бджільництва вже не задовольняла людину, і вона почала удосконалювати вулики. Зокрема, у вуликах-колодах застосовували лінійки для прикріплення стільників. У 1789 р. швейцарець Ф. Гюбер сконструював «книжковий» вулик, рамки з восковими стільниками якого рухомо з'єднувались з одного боку і розкривались, як книжка. Але і це був ще нерозбірний вулик.

В 1814 р. П. І. Прокопович винайшов перший рамковий вулик. В ньому було 3—4 відділення. Верхнє відокремлювалось від нижніх прообразом роздільної, решітки з отворами, через які могли проходити лише робочі бджоли, і тому вони не мали розплоду. Воно мало дерев'яні квадратні рамки, які забудовувались стільниками. Ці рамки виймали з бокової стінки вулика, яка закривалась втулкою (звідси і назва — втулковий).

Дослідження життя бджіл та їхніх вимог до свого житла дали змогу американському пасічнику Л.Лангстроту, виходячи з біологічних особливостей бджіл, встановити основні розміри, яким повинен відповідати вулик, і на основі цього сконструювати у 1851 р. вулик, що мав знімний дах та рамки, які виймали через цей отвір, що значно полегшувало роботу з бджолами.

На основі цих винаходів з'явилось багато конструкцій вуликів з різними розмірами рамок, кількістю та призначенням корпусів тощо. Незмінними у них є лише показники, що випливають з природних особливостей бджіл: ширина стільника у рамці — 25 мм, відстань між серединами двох стільників — 37,5, ширина вулички—12,5, відстань між боковими планками рамок і стінкою вулика — 7,5, між верхніми планками рамок й стельовими дощечками — 10, нижніми планками рамок і дном вулика — не менше 20 мм.

В умовах республіки будують одностінні вулики з товщиною стінок 35 мм, з плоским при кочовому веденні бджільництва дахом, вентиляційними отворами. Над гніздом залишають вільний простір для розміщення утеплювальних засобів. Одну з стельових дощечок обладнують вентиляційною сіткою.

Рамки у вуликах оснащують постійними роздільниками. Це — розширення верхньої третини бокової планки на 12 мм.

Корпуси вуликів повинні мати нижні й верхні льотки (у вуликах-лежаках — по два з одного боку), обладнані прилітними дощечками та засувками, які дозволяють змінювати при потребі розмір льотків. Для зручності при перенесенні до вуликів кріплять ручки (знімні і постійні).

Вулик обладнують заставною дошкою для обмеження гнізда бджіл в різні періоди сезону. Він повинен надійно захищати гніздо бджіл від несприятливих зовнішніх умов, бути досить просторим для розміщення в ньому великої сім'ї, легким, зручним у користуванні, добре вентилюватись, при потребі дозволяти змінити об'єм гнізда. Виготовляють вулики з дерев м'яких листяних порід, несмолистої хвойної деревини та різних місцевих матеріалів.

У нашій країні використовують вулики двох типів — вертикальні (стояки) та горизонтальні (лежаки). До вертикальних належать такі вулики, об'єм яких збільшують за рахунок додаткових корпусів або магазинних надставок, які ставлять одна на одну. До горизонтальних належать вулики, об'єм гнізда яких збільшують підставлянням нових рамок з боку гнізда.

Рамка низькоширока для вулика-лежака

Рис. 7. Рамка низькоширока для вулика-лежака


Вуликові рамки мають різні розміри залежно від типу вулика.

У нашій країні прийнято стандартні розміри рамок: низькоширокі для вуликів-лежаків розміром 435х300 мм (рис. 7), для багатокорпусних — 435x230 мм (рис. 8), магазинних — 435х145 мм (рис. 9); стандартні вузьковисокі рамки, розміром 300х435 мм використовують лише в українських лежаках (рис. 10).

Рамка багатокорпусного вулика

Рис. 8. Рамка багатокорпусного вулика


Рамка магазинна

Рис. 9. Рамка магазинна


Всі низькоширокі рамки мають довжину верхньої планки 470 мм, ширину 22, товщину 25 мм. На верхній планці рамки вирізають «плечики», на які її підвішують у вулику. Бокова планка має товщину 10 мм, довжину 290, ширину у верхній третині 37, у нижній частині 25 мм: Нижня планка має довжину 415 мм, ширину і товщину по 10 мм.

Верхні та нижні планки рамок для багатокорпусного вулика та магазинної надставки такі самі, як і стандартної низькоширокої рамки. Бокові планки багатокорпусного вулика мають довжину 220 мм, ширину у верхній частині 37, у нижній 25 мм, магазинної надставки — довжину 135, товщину у верхній частині 44, у нижній 25 мм.

Рамка вузьковисока для українського вулика-лежака

Рис. 10. Рамка вузьковисока для українського вулика-лежака


Від величини рамок, їхньої кількості у корпусі вулика з урахуванням природних особливостей гнізда бджіл залежать внутрішні розміри вулика. Так, ширина вуликів усіх систем, крім українського лежака, 450 мм. Довжина залежить від кількості рамок у корпусі: для 10-рамко-вого — 375 мм, 12-рамкового — 450, 20-рамкового — 760 мм.

З вуликів-стояків поширені багатокорпусні вулики (проект № 808-5-1) з рамками розміром 435x230 мм (рис. 11). Вони мають по чотири корпуси, кожний з яких вміщує 10 рамок. Дно вулика знімне. Вулик досить простої конструкції, не має виступів, крім прилітного біля нижнього льотка. Розширення гнізд досягають підставлянням нових корпусів. Нині вулик набуває все більшого поширення, особливо на пасіках, де впроваджують промислову технологію бджільництва. Льоток вулика обладнано спеціальною укладкою, що дає змогу при потребі регулювати його розмір.

Схема багатокорпусного вулика

Рис. 11. Схема багатокорпусного вулика:

1 — дно вулика; 2 — корпус; 3 — рамка; 4 — діафрагма; 5 — надрамник; вентиляційна рама; 7 — дах вулика


Модифікація багатокорпусного вулика (проект № 3-808-2) складається з двох корпусів по 10 рамок розміром 435x230 мм в кожному і трьох магазинних надставок по 10 рамок розміром 435X145 мм. При необхідності замість магазинних надставок для розширення гнізд сімей, яких утримують в цих вуликах, можна використовувати корпуси.

Двокорпусний вулик (проект № 3-808-3) складається з одного корпуса на 12 рамок розміром 435x300 мм і двох магазинів по 12 рамок розміром 435x145 мм кожний (рис. 12). При потребі в дві магазинні надставки можна ставити гніздові рамки. Вулик має незнімне дно, прилітну дошку, піддашню з утеплювальним матеріалом і плоским дахом.

Схема двокорпусного вулика

Рис. 12. Схема двокорпусного вулика


До обладнання багатокорпусних вуликів належать різної конструкції скрепи корпусів. Промисловість випускає стрічкові скрепи — металеві стрічки з натяжним пристосуванням — болтом-котушкою.

Вертикальні вулики зручні для утримання бджіл на платформах, в павільйонах, де їх можна розмістити значно більше, ніж лежаків.

Багатокорпусні вулики

Багатокорпусні вулики


Нині набули поширення горизонтальні вулики-лежаки на 20 стандартних рамок розміром 435x300 мм (рис. 13), а також українські 20-рамкові лежаки, обладнані оберненими стандартними рамками розміром 300X435 мм (рис. 14).

Схема вулика-лежака

Рис. 13. Схема вулика-лежака


Схема українського вулика

Рис. 14. Схема українського вулика


Корпуси вуликів-лежаків виготовляють з дощок товщиною 35 мм. Вони мають незнімне дно, на передній стінці вулика — чотири льотки (два верхні шириною по 100 мм і два нижні шириною по 200 мм). Кожний льоток має засувку та прилітну дошку. Дах вулика виготовляють одно-похилим і плоским, що досить зручно при перевезенні на кочівлю. Збоку він має вентиляційні отвори. У стельових дощечках роблять вентиляційні отвори і закривають металевою сіткою. Для обмеження розміру гнізда застосовують рухомі діафрагми, заставні дошки на «плечиках».

Вулики-лежаки більш зручні для догляду за бджолами, але відбір меду з них ускладнюється, часто доводиться відбирати його з стільників, зайнятих розплодом, чого уникають при багатокорпусному утриманні бджіл.

В обладнаних перегородками вуликах-лежаках можна утримувати по дві сім'ї, коли вони ще не займають більше 10 рамок, тобто весною, в період нарощування бджіл. У лежаках також можуть зимувати дві сім'ї або сім'я з нуклеусом. Обігріваючи одна одну через тонку глуху перегородку, вони краще зимують, а весною енергійніше нарощують силу. Таким чином поселяють бджіл при підготовці їх до зимівлі надворі.

Вулик-лежак

Вулик-лежак


Алюмінієвий вулик

Алюмінієвий вулик


Кочовий вулик

Кочовий вулик


Утеплення вуликів. Найбільш поширеним І зручним утепленням є спеціальні подушки, що випускає промисловість. Вони бувають двох розмірів — для верхнього утеплення (за розміром вулика-лежака) і бокового. Добре утеплювати виготовленими безпосередньо на пасіках спеціальними матами з рогозу та соломи. Можна використовувати поролон ї полістирол, попередньо помістивши їх в чохли з тканини, щоб вони щільно прилягали до стінок вулика.

У покритих жерстю вуликах утеплення не знімають і влітку. Якщо весною та восени воно зберігає тепло, то влітку створює оптимальний температурний режим у гнізді й запобігає витратам корму для посиленого вентилювання гнізда при його перегріванні, запобігаючи таким чином також переходу бджіл у ройовий стан. Отже, правильно утеплений вулик поліпшує життєдіяльність бджолиної сім'ї, сприяє підвищенню її продуктивності.

Щоб створити умови для кращого орієнтування бджіл при польотах, а також подовжити тривалість використання, вулики фарбують олійними фарбами різних кольорів. Необхідно мати На увазі, що бджоли розрізняють менше кольорів, ніж людина, а точніше інакше їх сприймають. Наприклад, червоний для них рівноцінний чорному, зелений — сірому. Добре відрізняють вони білий, синій та жовтий кольори різних відтінків.

При утриманні в одному вулику двох сімей для запобігання блуканню бджіл передню стінку фарбують у два різні кольори. Для цього нуклеуси, особливо багатомісні, де розміщують маток перед паруванням, також фарбують в різні, добре розрізнювані бджолами, кольори. Це сприяє збереженню маток, кращому їх орієнтуванню при обльотах та шлюбних Вильотах, що забезпечує більший вихід плідних маток з нуклеусів.

Вулики на пасічному точку розміщують так, щоб ті, що стоять поряд, були різного кольору.


Ви дивились сторінку - Вулик

Наступна сторінка      - Пасічницький інвентар та обладнання

Попередня сторінка   - Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

Повернутися до початку сторінки Вулик

Смотрите http://salon-milord.ru стрижка собак йоркширский терьер.

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

 


 

Индекс цитирования.