Бджільництво

 

 

 

БДЖІЛЬНИЦТВО

 

Вступ

 

Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо

 

Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання

 

Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

 

Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми

 

Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві

 

Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл

 

Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя

 

Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список

 

Література

Маточне молочко

Маточне молочко — продукт глоткових і верхньощелепних залоз робочих бджіл. Ним протягом 5 днів бджоли годують маточних личинок, протягом 3 днів — личинок робочих бджіл, трутнів, а також маток при відкладенні ними яєць навесні та влітку.

За зовнішнім виглядом маточне молочко сметаноподібної консистенції білого або кремувато-жовтого кольору з характерним запахом та пекучим смаком. Частково розчиняється у воді і повністю — в розчинах лугів. Виявлено протимікробну дію молочка на 19 видах бактерій та найпростіших.

За хімічним складом маточне молочко складна, біологічно активна речовина, яка містить білки, жири, вуглеводи, вітаміни, ферменти, гормони, амінокислоти, мікроелементи тощо. В ній знайдено понад 110 сполук і зольних елементів. Орієнтовний склад сухих речовин маточного молочка наведено в таблиці 14.

Таблиця 14.

Орієнтовний склад сухих речовий маточного молочка
(за Чудаковим В. Г., 1979)

Складові частини

Вміст, %

в серед- ньому

коливання

Білки

40

18—58

Вуглеводи

21

13—30

Органічні кислоти

17

4—32

Зола

2,3

0,7-3,9

Фосфоліпіди

1,3

Жири (нейтральні)

0,8

Аденозин

0,35

Стерини

0,2

0,04—0,3

Ацетилхолін

0,1

0—08—0,13

Вітаміни

0,08

Інші та неідентифіковані речовини

1,6

Маточне молочко, яке одержують личинки робочих бджіл і трутнів, за хімічним складом та властивостями відрізняється від молочка, що знаходиться в маточниках. Кількість його в кожному маточнику досягає 200—400 мг, тоді як личинки бджіл одержують лише по 2—4 мг. Тому на пасіках його добувають лише з маточників.

Організація виробництва маточного молочка. На промислових пасіках, які спеціалізуються на виробництві маточного молочка, сім'ї-виховательки формують, як і при штучному виведенні маток. Прищеплену одноденними личинками рамку поміщають в сім'ю-виховательку. Через 72 год у маточниках з личинками, прийнятими на виховання, буде найбільша кількість маточного молочка. Рамку виймають, переносять у лабораторію, підрізають незапечатані маточники й видаляють маточні личинки. Скляним шпателем або вакуум-насосом відбирають маточне молочко в стерильну склянку. Замість відібраної рамки в сім'ю-виховательку ставлять нову прищеплену. Кожній сім'ї-виховательці дають не більше трьох прищеплених рамок. Від однієї сім'ї за сезон одержують 200—500 г маточного молочка.

Маточне молочко відбирають в склянку з оранжевого скла місткістю від 50 до 150 г. Склянки поміщають у місткість з льодом і заповнюють молочком протягом години. Після цього їх закривають кришкою з целофановою прокладкою й парафінують. На кожну склянку наклеюють етикетку, де вказано назву господарства-постачальника, номер пасіки, дату відбору, масу, прізвище відповідального за фасування. Герметично закриті склянки поміщають у холодильник, де підтримують температуру не вище 0°С. При таких умовах маточне молочко в господарстві зберігають не більше 10 днів.

Маточне молочко швидко псується і втрачає свої властивості, якщо не дотримують правил його відбирання, зберігання та транспортування. Тому на пасіках, де його виробляють, лабораторію обладнують в чистому, світлому приміщенні в температурою 22—24 °С і відносною вологістю повітря 75—80 %.

Інструменти, посуд для відбирання маточного молочка стерилізують. В лабораторії працюють у чистому спецодязі.

Транспортують маточне молочко в термосах з льодом.

Для збереження цінних властивостей свіжовідібране маточне молочко при необхідності консервують медом (з розрахунку 100 г зрілого меду на 1 г молочка), спиртом (на 20 мл 40—45%-ного водного розчину спирту на 1 г молочка) чи ліофілізують. Ліофілізоване маточне молочко зберігає свої властивості протягом п'яти років.

Використання маточого молочка. Використовують його як лікувальний засіб при неврозах, стенокардії, спазмах мозку, гіпотонії, атеросклерозі, діабеті, нефрозах, патології щитовидної залози, гастритах, хронічних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, панкреатиті, запаленні жовчного міхура, кератозі, дерматитах, себореї, псоріазі тощо.

Протипоказане воно при гострих інфекційних захворюваннях, ураженнях надниркових залоз та алергії. Використовують маточне молочко в нативному стані, у вигляді мазей, таблеток, свічок, аерозолей, кремів.

 

Бджільництво

 

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Маточне молочко

Наступна сторінка     -  Бджолине обніжжя

Попередня сторінка   -  Бджолина отрута

 

Вернутися до початку сторінки Маточне молочко

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири