Бджільництво

 

 

 

БДЖІЛЬНИЦТВО

 

Вступ

 

Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо

 

Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання

 

Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

 

Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми

 

Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві

 

Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл

 

Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя

 

Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список

 

Література

Бджолина отрута

Бджолина отрута — суміш виділень двох отруйних залоз бджіл, яку вони використовують для захисту свого гнізда й самооборони від комах та тварин. Це — прозора рідина з кислою реакцією, гірка на смак, пекуча, з своєрідним ароматичним запахом. На повітрі швидко підсихає. Суха отрута добре розчиняється у воді та водно-гліцеринових сумішах.

Маса отрути, яку виділяє одна бджола, становить 0,2— 0,3 мг, щільність її— 1,31 г/см3.

Останнім часом розроблено рекомендації щодо одержання бджолиної отрути на пасіках для продажу фармацевтичним заводам. При виробництві її застосовують прилад «НИИХ-5» і спосіб, запропонований Н.Артьомовим і І.Солодухою (1980).

Первинну обробку бджолиної отрути не проводять, за виключенням висушування при температурі не вище 40 °С. Зберігають її в стерильних умовах при температурі від — 15 до +20 °С.

Бджолина отрута — складна речовина. В ній знайдено значну кількість магнію, який паралізує нервові центри, а також в невеликих дозах мідь, калій, кальцій, цинк, марганець, фосфор, сірку, йод та гістамін. До її складу входять також 13 видів білків і пептидів, 18 амінокислот, два ферменти, жири, вуглеводи, жирні кислоти (в основному мурашина), холін, ацетилхолін та ін. Всього в отруті виявлено понад 50 речовин і зольних елементів.

Орієнтовний склад бджолиної отрути такий:

Складова частина

Вміст, %

Мелітин

40—50

Інші пептиди

До 16

Гіалуронідаза

20

Фосфоліпаза А

14

Амінокислоти

До 1

Гістамін

0,5—1,7

Жири та стерини

До 5

Глюкоза

0,5

Фруктоза

0,9

Органічні кислоти, г-екв/л

0,4—1,4

Інші компоненти

4—10

Бджолина отрута стійка до дії кислот, лугів та коливань температури. Нагрівання до 100 °С та заморожування не змінюють її складу, однак під дією травних ферментів вона руйнується.

Досліджено, що бджолина отрута сильна знезаражуюча речовина: навіть розчин її 1 : 50 000 стерильний.

Антибактеріальні властивості бджолиної отрути ще недостатньо вивчені, але є дані, що її розчини згубно діють на стрептококи, стафілококи, кишечну паличку та ін. Антимікробні властивості отрути зберігаються при нагріванні її до 100° протягом 10 хв.

Бджолина отрута діє на фізіологічні системи організму людини — кровоносну, дихальну, травну, нервову і т. ,д. Дія, бджолиної отрути залежить від кількості і місця ужалення, індивідуальної чутливості організму. У здорової людини доза до 2 мг викликає місцеву реакцію, яка супроводжується пекучою біллю, почервонінням місця ужалення, набряком, підвищенням температури. Через; декілька годин або днів ці симптоми зникають.

Слід відмітити, що чутливість до бджолиних ужалень у різних людей неоднакова. Більшість переносить їх досить легко, але у деяких спостерігається сильне отруєння. В літературі описані окремі випадки смерті навіть від одного ужалення, хоча це є виключенням. Звичайно, смертельною дозою для дорослої людини вважають потрапляння в її організм отрути від 500 бджіл, чого практичного ніколи не буває.

Терапевтичні дози бджолиної отрути стимулюють роботу гіпофіза, органів кровотворення, розширюють дрібні артерії і капіляри, чим поліпшується кровопостачання тканин та обмін речовин.

Бджолину отруту застосовують при радикулітах, невралгії, поліневриті, кератиті, склериті, тромбофлебіті, атеросклерозі та інших захворюваннях. Лікування проводять лише за рекомендацією й під наглядом лікаря.

Позитивні результати дає бджолина отрута, якщо її застосувати безпосереднім ужаленням бджіл. Нині широко застосовують очищені препарати бджолиної отрути: апізетрон, токсапін, апіфор та інші, які не поступаються ефективністю перед ужаленнями. Вводять їх підшкірно, внутрішньом'язово або шляхом втирання, іонофорезу, фонофорезу.

Не використовують отруту при діабеті, глаукомі, сепсисі, туберкульозі легень, пороках серця, захворюваннях крові, органів кровотворення, ураженні нирок, печінки тощо. 

Бджільництво

 

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Бджолина отрута

Наступна сторінка     -  Маточне молочко

Попередня сторінка   -  Прополіс

 

Вернутися до початку сторінки Бджолина отрута

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири