Бджільництво

 

 

 

БДЖІЛЬНИЦТВО

 

Вступ

 

Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо

 

Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання

 

Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

 

Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми

 

Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві

 

Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл

 

Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя

 

Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список

 

Література

Розмноження бджолиних сімей

На кожній пасіці щороку утворюють нові бджолині сім'ї. Використовують їх як приріст пасіки, на продаж, для відновлення сімей, що з якихось причин загинули, для заміни вибракуваних малопродуктивних сімей тощо.

Природне роїння бджіл та його недоліки. У природі бджолині сім'ї розмножуються і розселюються шляхом роїння. У певний період життя частина сім'ї (приблизно половина) із старою маткою, набравши повні зобики меду, залишає своє житло і відлітає до завчасно підшуканого нового й там досить швидко відбудовує гніздо.

Бджоли готуються до роїння заздалегідь. Першою ознакою цього є початок вирощування трутнів. Пізніше в нижній частині або на ребрах стільників бджоли відтягують мисочки — зачатки маточників, а матка згодом відкладає в них яйця.

Чисельність бджіл і розплоду в сім'ї постійно збільшується. З розвитком маточних личинок гармонія в сім'ї порушується. Матка вже не відчуває тієї турботи з боку бджіл, що була раніше її «почет» поступово розпадається, раціон збіднюється. Вважають, що матка деякий час навіть змушена живитися медом, беручи його прямо з комірок. Яєць вона з кожним днем відкладає все менше і менше, стає легкою, здатною літати. У цей період майже припиняється льотна діяльність бджіл, вони перестають будувати нові стільники, гірше використовують медозбір; сильно зменшується вирощування розплоду. Велика кількість бджіл різного віку взагалі припиняє будь-яку роботу. Вони скупчуються в нижній частині гнізда, часто звисають «бородою» під льотком. Бджоли ніби чогось чекають. Так може тривати один-три тижні. Доведено, що, в, бджіл, які готуються до роїння, збільшується маса тіла, зростає ступінь розвитку жирового тіла та яєчників. Біологічно це цілком виправдано. Адже рою протягом короткого часу належить виконати великий обсяг робіт: відбудувати стільники, вигодувати розплід й заготовити корм для зимівлі.

Поява в гнізді першого запечатаного маточника є так званим сигналом до виходу рою. Як правило, він вилітає через 1—3 дні після запечатування маточника. Це відбувається з 10-ї до 14-ї години в теплу сонячну погоду. Рій сідає де-небудь на дереві поблизу вулика, близько півгодини сидить, а потім, якщо його не знімуть, летить до вибраного місця. Останній з молодою маткою може вийти в будь-яку годину дня, схильний сідати високо і на короткий час.

Роїння несумісне із сучасною технологією утримання бджіл. Пасічник нині обслуговує велику пасіку, яку для кращого використання нектарозапасу місцевості часто розміщують невеликими точками. Він просто не в змозі бути невідлучно на кожному з них, уважно стежити за виходом роїв, збирати і доглядати їх. Позбавлені цього й багато пасічників-любителів, які літом бувають на своїх пасіках лише у вільний час.

Частіше рояться сім'ї з старими матками. Роїнню сприяють перегрів гнізда в незахищених від сонця вуликах, тісне гніздо, старі стільники в ньому, дуже довгий безмедозбірний період і тривала бездіяльність бджіл внаслідок цього. Роїння нерідко збігається з медозбором. Перебуваючи в неробочому стані, бджолина сім'я звичайно його не використовує.

З господарського боку простіше й вигідніше запобігти роїнню, ніж розраховувати на нього. Найкращі результати дає розмноження нерійливих сімей бджіл. Ефективним, засобом боротьби з роїнням є організація весняних відводків.

Штучне розмноження бджолиних сімей. В основу його покладено відбір частини бджіл і розплоду від основних сімей пасіки. На відміну від роїння, такий шлях одержання нових сімей має істотні переваги:

- приріст бджолиних сімей відбувається планово і в найкоротші строки. їх можна утворювати задовго до початку медозбору. Завдяки цьому запобігають роїнню; виникає можливість наростити сильні сім'ї та використати медозбір;

- при штучному розмноженні бджолосімей вік і походження маток пасічнику завжди відомі. Це полегшує проведення племінної роботи на пасіці, оскільки молодих маток та нові сім'ї можна одержувати тільки від племінних;

- створюються умови для систематичної планової заміни маток у бджолиних сім'ях;

- немає тривалої перерви у відкладанні яєць маткою в основних сім'ях, що часто буває там, де допускається роїння;

- зменшуються затрати часу і праці на догляд за бджолиними сім'ями, бо зникає потреба постійно чергувати на пасіках у період роїння, збирати рої, багато разів розбирати гнізда;

- уникають втрат на пасіках від втечі роїв.

Таким чином, штучне розмноження бджолиних сімей економічно вигідне. Тепер боно найпоширеніше.

Способи штучного формування нових сімей. Нові сім'ї бджіл на пасіці штучно можна одержувати багатьма способами. Застосування певного з них залежить від природно-кліматичних і медозбірних умов місцевості, породних особливостей бджіл, особистих уподобань пасічника і т. д. У практиці вітчизняного та зарубіжного бджільництва найбільше визнання одержали такі способи: утворення відводків; поділ сімей «на півльоту»; наліт бджіл на матку (маточник); використання пакетів. Кожний з них має свої переваги і недоліки. Тому, вибираючи той чи інший спосіб, зважають на місцеві умови. Однак при цьому необхідно враховувати загальну вимогу: чим раніше буде утворена нова сім'я, тим більше часу вона матиме для розвитку, нарощування сили і підготовки до медозбору та зимівлі. Перш ніж приступити до формування відводків, слід завчасно вивести маток.

Якщо відібрати від однієї чи декількох сімей частину бджіл і розплоду, поселити їх в окремий вулик й дати матку, можна одержати нову сім'ю — відводок. Останній, організований за рахунок однієї сім'ї, називають індивідуальним, від декількох — збірним. Перші роблять при бажанні зберегти цінні господарсько корисні ознаки материнських бджолиних сімей. Коли ж основні сім'ї ще недостатньо сильні, а хочуть швидше мати повноцінну нову сім'ю бджіл, перевагу віддають збірним відводкам. Для більшості районів Української PCP кращим часом відбору відводків є друга половина травня.

Індивідуальні відводки формують так: від сім'ї, що утримується в лежаку і має силу не менше 9 вуличок та 7—8 рамок розплоду, забирають 1—3 рамки, головним чином зрілого розплоду, і бджіл, які на них сидять, та переносять у підготовлений вулик. Щоб сюди випадково не занести матку, її спочатку знаходять і накривають ковпачком. Тоді можна буде сміливо переставляти будь-яку рамку або струшувати з неї бджіл, не боячись втратити матку. У відводок додають ще дві рамки з медом і пергою, струшують ще з однієї-двох рамок бджіл, підсаджують прийнятим на пасіці способом матку. Після цього гнізда утеплюють й закривають вулики. Краще відводки робити вдень, коли основна маса старих бджіл перебуває в польоті, а в гніздах лишаються в основному молоді бджоли.

Щоб відводок складався з бджіл різного віку, інколи вулик з ним ставлять біля якої-небудь сильної сім'ї. Відсуваючи її трохи вбік, змушують частину льотних бджіл піти у відводок. Краще це робити, коли в гнізда надходить нектар і пилок.

Простіше це робити в багатокорпусних вуликах. Вибирають момент, коли сім'я повністю займе два корпуси. В нижньому буде переважно закритий і розплід на виході, у верхньому ж — розплід різного віку і, як правило, матка. Відводок утворюють, відокремлюючи верхній корпус. Його ставлять поряд на запасне дно й накривають. У корпус, що залишиться на старому місці, підсаджують матку або зрілий маточник. Слід зазначити, що формування індивідуальних відводків помітно послаблює основні сім'ї бджіл. Зловживати цим не слід.

Збірні відводки можна робити більш сильними, використовуючи розплід і бджіл кількох сімей. їм віддають перевагу на пасіках, де сім'ї не досить сильні й не мають заразних хвороб. Від утворення збірних відводків основні сім'ї бджіл менше знесилюються.

Якщо плідних маток немає, а є лише неплідні або маточники, брати відразу сильні відводки не варто. Поки матка почне відкладати яйця, молоді бджоли тривалий час будуть бездіяльними. Краще спочатку зробити невеликі відводки на 2—4 рамки і підсилити їх пізніше, як тільки матки облетяться.

Відводки, які звичайно залишаються без льотних бджіл, старанно доглядають. В перші дні їм дають воду, оберігають від бджіл-злодійок. Деякі пасічники уникають зльоту бджіл, приурочуючи відбір відводків до кочівлі пасіки на акацію, еспарцет, ріпак. Взагалі відводки після формування доцільно вивозити в інше місце, не ближче як за 5 км від пасіки. Стежать, щоб у них було не менше 1 кг корму на вуличку бджіл. Організація відводків дає добрі результати на пасіках з достатнім запасом стільників, вощини.

Щоб довести відводки до стану сімей, здатних самостійно використовувати медозбір, їх ще двічі підсилюють розплодом і бджолами від тих основних сімей, які відзначаються особливо інтенсивним розвитком.

Мабуть, найбільш повноцінні нові сім'ї можна одержати з відводків із запасними матками, що перезимували. Минулорічні матки в них весною проявляють високу плодючість. Якщо таким відводкам кілька раз допомогти зрілим розплодом, вони настільки підсиляться, що невдовзі нічим не будуть відрізнятись від основних бджолиних сімей.

Завдяки відводкам багато пасічників республіки добиваються щороку значних успіхів у роботі. Відводки дають змогу їм різко збільшувати продуктивність бджолиних сімей, уникати на пасіці «ройового стану», максимально використовувати медозбір з гречки та соняшнику.

Істотною хибою відводків є те, що в них деякий час немає льотних бджіл. Спочатку вони потребують більше уваги. Уникнути цього можна шляхом поділу сімей «на півльоту». Роблять це тоді, коли в сім'ях буде не менше 8 рамок розплоду, а на пасіці вже з'являться молоді плідні матки. Дехто застосовує цей прийом до дуже сильних сімей в кінці медозбору. При доброму льоті бджіл до наміченої сім'ї підносять порожній вулик і переносять у нього приблизно половину рамок з розплодом, бджолами й кормом. Запам'ятовують, куди потрапить матка. Та спеціально її шукати немає потреби. Розділивши гніздо, вулики впорядковують і закривають. Бажано, щоб вони були однакового кольору і форми. Ставлять їх на відстані 0,5—0,7 м вправо і вліво від попереднього місця основної сім'ї. Бджоли, що повертаються з поля, будуть розподілятися між обома вуликами. Якщо в якийсь вулик ітиме більше бджіл, його відсовують ще трохи вбік.

Іноді, незважаючи на вжиті запобіжні заходи, сім'я вперто готується відпустити рій. Запобігти цьому можна способом нальоту на матку. Цей спосіб дуже давній. Суть його полягає ось у чому. З сім'ї, що заклала ройові маточники, переносять у підготовлений вулик рамку з маткою і 2—3 рамки з розплодом різного віку та бджолами; поміщають стільники, придатні для роботи матки, та рамки з кормом. Стару сім'ю розміщують в іншому місці пасіки, а на її місце ставлять новоутворену з маткою. До матки зберуться всі льотні бджоли. І нова, сім'я з маткою, і стара з маточниками роїтись уже не зможуть. Маточники можна зірвати й підсадити молоду плідну матку.

 

Бджільництво

 

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Розмноження бджолиних сімей

Наступна сторінка     -  Виведення маток

Попередня сторінка   -  Годівля бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Розмноження бджолиних сімей

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири