Бджільництво

 

 

 

БДЖІЛЬНИЦТВО

 

Вступ

 

Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо

 

Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання

 

Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

 

Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми

 

Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві

 

Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл

 

Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя

 

Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список

 

Література

Промислове схрещування у бджільництві

Планом породного районування в більшості зон республіки, за виключенням заповідних зон розведення степових українських, карпатських та поліських бджіл, передбачено використання на пасіках (крім місцевих) бджіл інших, порід, зокрема сірої гірської кавказької. Вони краще використовують порівняно слабкий тривалий медозбір, характерний для більшості областей республіки, більш заповзятливі у відшукуванні джерел медозбору, характеризуються слабкою рійливістю, що є особливо важливою ознакою в сучасних умовах. Незважаючи на вказані переваги, чистопородне розведення цих бджіл стримується дещо гіршою їх зимостійкістю порівняно з аборигенними породами.

Кращі риси сірих гірських кавказьких бджіл краще використати при схрещуванні з іншими породами, зокрема з степовою українською або карпатською. В результаті у помісних бджіл проявляється явище гетерозису — вища продуктивність, краща зимівля, слабка рійливість та інші якості, що. перевершують вихідні батьківські форми.

Перші дослідження результатів помісного розведення бджіл були проведені ще у 20-ті роки нинішнього століття, проте більш досконало їх вивчали в останні 20 років. На Україні досліджено гетерозисні бджолині сім'ї першого покоління від різних пар схрещування. У степовій та лісостеповій зонах вивчені помісні бджоли, яких одержували від схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з місцевими українськими. При цьому було встановлено, що помісні бджоли першого покоління, одержані від такого схрещування, перевершували за медопродуктивністю українських місцевих бджіл на 56,6%, воскопродуктивністю —на 37,1 %. Одночасно помісні бджоли перевершували також кавказьких бджіл по цих ознаках відповідно на 15,8 % і 47,8 %.

Крім того, помісні бджоли нарощували більш сильні сім'ї, краще використовували медозбір, за основними ознаками, що характеризують зимівлю, переважали батьківські, особливо сірих гірських кавказьких бджіл, які за зимостійкістю поступаються бджолам українських порід.

У помісних бджіл проявились характерні для кавказьких якості щодо заповзятливості у відшукуванні джерел медозбору та використанні слабких медозборів, інтенсивності збирання нектару протягом світлового дня та сезону з багатьох одночасно квітуючих медоносів. Ці особливості і забезпечили високу продуктивність помісних бджіл.

Високий ефект гетерозису проявляється також у помісних бджіл першого покоління, яких одержували від схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з карпатськими. Вони переважали за медопродуктивністю українських бджіл на 51,7 %, воскопродуктивністю — на 35,8 %. Одночасно помісні бджоли збирали меду більше від карпатських на 24,1%, кавказьких — на 20,9, воску — відповідно на 17,0 і 24,5 %.

Таким чином, застосовуючи промислове схрещування бджіл, можна одержувати значно більше продукції бджільництва, ніж при чистопородному розведенні. Проте гетерозис при міжпородних схрещуваннях значно проявляється лише в першому поколінні, в другому він затухає, а в третьому може не проявитись. Тому для того, щоб утримувати помісних бджіл першого покоління, у яких проявляється високий ефект гетерозису, на товарних пасіках застосовують перемінне схрещування, при якому спочатку одержують помісей першого покоління від прямого схрещування (матка кавказької породи, трутні української або карпатської), а потім зворотного (матка української або карпатської породи, трутні кавказької). Для одержання помісних бджіл першого покоління на пасіку завозять 5—10 плідних маток сірих гірських кавказьких бджіл мегрельської популяції. їх підсаджують у відводки або сім'ї українських бджіл. Після відкладення матками яєць приступають до виведення від них маток-дочок. Сімей-виховательок для цього відбирають з числа кращих українських бджіл. Для парування маток-дочок з трутнями українських бджіл на пасіці виділяють групу батьківських сімей української породи. В них створюють умови для посиленого виведення трутнів, одночасно обмежуючи їхній вихід в рядових сім'ях пасіки та групі сімей з кавказькими бджолами. Батьківську групу формують з 10—15 високопродуктивних сімей.

Закінчивши виведення необхідної кількості маток-дочок, ними замінюють маток в усіх сім'ях пасіки, крім групи батьківських сімей. Після парування з трутнями української породи матки-дочки кавказьких бджіл будуть виводити помісей першого покоління, в яких проявлятиметься явище гетерозису. Трутні в таких сім'ях будуть чистопородними кавказькими.

Сімей з помісними бджолами першого покоління, одержаних від прямого схрещування, використовують на пасіці протягом двох років. Потім виводять маток від кращих сімей українських бджіл і замінюють ними маток у помісних сім'ях. Парування маток-дочок української породи бджіл з трутнями кавказької буде гарантоване, оскільки попередні матки-дочки кавказьких бджіл через партеногенез виводили чистопородних трутнів однієї породи. Після парування ці матки будуть виводити помісних бджіл першого покоління, але вже не прямого, а зворотного схрещування, при якому теж проявляється гетерозис.

При промисловому схрещуванні на пасіках організують суворий облік і контроль за паруванням та заміною маток, щоб не допустити безконтрольного розведення помісей, що може призвести до повного затухання гетерозису і значного зниження продуктивності та якості бджолиних сімей.

Для запобігання цьому краще організувати виведення маток, які даватимуть гетерозисних бджіл у матковивідних бджолорозплідниках. Маючи відселекціонований матеріал, племінні бджолині сім'ї, розроблену й освоєну техніку виведення плідних маток, сюди можна завезти декілька материнських сімей іншої породи, від яких відібрати личинки для виведення маток. В цих сім'ях запобігається виведення трутневого розплоду, що при сучасній техніці ведення бджільництва не становить великих труднощів. Виведені в сім'ях-виховательках неплідні матки завезеної породи бджіл будуть паруватись з трутнями іншої породи, яку розводять у бджолорозпліднику. В таких умовах забезпечується контрольоване парування маток однієї породи з трутнями іншої, і такі матки будуть виводити помісних бджіл першого покоління, у яких проявиться ефект гетерозису.

Даний спосіб одержання гетерозисних маток, що дають помісних бджіл першого покоління, уже застосовано на практиці. Краснополянський матковивідний бджолорозплідник Інституту бджільництва, який спеціалізується на виведенні маток сірих гірських кавказьких бджіл, на одній із пасік виводить карпатських маток, які паруються з трутнями сірих гірських кавказьких бджіл. В наступному від них одержують помісних бджіл першого покоління.

Цей досвід доцільно впроваджувати й у інших матковивідних господарствах, які можуть завезти на свої пасіки сімей іншої породи та одержати маток, що виводитимуть помісних бджіл першого покоління. Виведених таким способом маток необхідно використовувати лише на товарних пасіках, чим запобігати безсистемній метизації. Використання ефекту гетерозису дасть можливість утримувати нерійливі бджолині сім'ї з високою робочою енергією.

Ефект гетерозису проявляється не тільки при міжпородних схрещуваннях, а й при схрещуванні окремих ліній бджіл в межах однієї породи. При такому схрещуванні запобігають небажаним явищам, можливим при міжпородному, зберігають сталість ознак породи і прояв гібридних ознак у потомстві. Встановлено, що у гібридів карпатських бджіл при схрещуванні окремих ліній проявляється гетерозис за продуктивністю, інтенсивністю яйцекладки, збільшенням довжини хоботка тощо.

 

Бджільництво

 

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Промислове схрещування у бджільництві

Наступна сторінка     -  Хвороби бджіл

Попередня сторінка   -  Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

 

Вернутися до початку сторінки Утримання бджіл восени та взимку

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири