За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Планом породного районування в більшості зон республіки, за виключенням заповідних зон розведення степових українських, карпатських та поліських бджіл, передбачено використання на пасіках (крім місцевих) бджіл інших, порід, зокрема сірої гірської кавказької. Вони краще використовують порівняно слабкий тривалий медозбір, характерний для більшості областей республіки, більш заповзятливі у відшукуванні джерел медозбору, характеризуються слабкою рійливістю, що є особливо важливою ознакою в сучасних умовах. Незважаючи на вказані переваги, чистопородне розведення цих бджіл стримується дещо гіршою їх зимостійкістю порівняно з аборигенними породами.

Кращі риси сірих гірських кавказьких бджіл краще використати при схрещуванні з іншими породами, зокрема з степовою українською або карпатською. В результаті у помісних бджіл проявляється явище гетерозису — вища продуктивність, краща зимівля, слабка рійливість та інші якості, що перевершують вихідні батьківські форми.

Учебник пчеловода

Перші дослідження результатів помісного розведення бджіл були проведені ще у 20-ті роки нинішнього століття, проте більш досконало їх вивчали в останні 20 років. На Україні досліджено гетерозисні бджолині сім'ї першого покоління від різних пар схрещування. У степовій та лісостеповій зонах вивчені помісні бджоли, яких одержували від схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з місцевими українськими. При цьому було встановлено, що помісні бджоли першого покоління, одержані від такого схрещування, перевершували за медопродуктивністю українських місцевих бджіл на 56,6%, воскопродуктивністю — на 37,1 %. Одночасно помісні бджоли перевершували також кавказьких бджіл по цих ознаках відповідно на 15,8 % і 47,8 %.

Крім того, помісні бджоли нарощували більш сильні сім'ї, краще використовували медозбір, за основними ознаками, що характеризують зимівлю, переважали батьківські, особливо сірих гірських кавказьких бджіл, які за зимостійкістю поступаються бджолам українських порід.

У помісних бджіл проявились характерні для кавказьких якості щодо заповзятливості у відшукуванні джерел медозбору та використанні слабких медозборів, інтенсивності збирання нектару протягом світлового дня та сезону з багатьох одночасно квітуючих медоносів. Ці особливості і забезпечили високу продуктивність помісних бджіл.

Високий ефект гетерозису проявляється також у помісних бджіл першого покоління, яких одержували від схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з карпатськими. Вони переважали за медопродуктивністю українських бджіл на 51,7 %, воскопродуктивністю — на 35,8 %. Одночасно помісні бджоли збирали меду більше від карпатських на 24,1%, кавказьких — на 20,9, воску — відповідно на 17,0 і 24,5 %.

Таким чином, застосовуючи промислове схрещування бджіл, можна одержувати значно більше продукції бджільництва, ніж при чистопородному розведенні. Проте гетерозис при міжпородних схрещуваннях значно проявляється лише в першому поколінні, в другому він затухає, а в третьому може не проявитись. Тому для того, щоб утримувати помісних бджіл першого покоління, у яких проявляється високий ефект гетерозису, на товарних пасіках застосовують перемінне схрещування, при якому спочатку одержують помісей першого покоління від прямого схрещування (матка кавказької породи, трутні української або карпатської), а потім зворотного (матка української або карпатської породи, трутні кавказької). Для одержання помісних бджіл першого покоління на пасіку завозять 5—10 плідних маток сірих гірських кавказьких бджіл мегрельської популяції. їх підсаджують у відводки або сім'ї українських бджіл. Після відкладення матками яєць приступають до виведення від них маток-дочок. Сімей-виховательок для цього відбирають з числа кращих українських бджіл. Для парування маток-дочок з трутнями українських бджіл на пасіці виділяють групу батьківських сімей української породи. В них створюють умови для посиленого виведення трутнів, одночасно обмежуючи їхній вихід в рядових сім'ях пасіки та групі сімей з кавказькими бджолами. Батьківську групу формують з 10—15 високопродуктивних сімей.

Закінчивши виведення необхідної кількості маток-дочок, ними замінюють маток в усіх сім'ях пасіки, крім групи батьківських сімей. Після парування з трутнями української породи матки-дочки кавказьких бджіл будуть виводити помісей першого покоління, в яких проявлятиметься явище гетерозису. Трутні в таких сім'ях будуть чистопородними кавказькими.

Сімей з помісними бджолами першого покоління, одержаних від прямого схрещування, використовують на пасіці протягом двох років. Потім виводять маток від кращих сімей українських бджіл і замінюють ними маток у помісних сім'ях. Парування маток-дочок української породи бджіл з трутнями кавказької буде гарантоване, оскільки попередні матки-дочки кавказьких бджіл через партеногенез виводили чистопородних трутнів однієї породи. Після парування ці матки будуть виводити помісних бджіл першого покоління, але вже не прямого, а зворотного схрещування, при якому теж проявляється гетерозис.

При промисловому схрещуванні на пасіках організують суворий облік і контроль за паруванням та заміною маток, щоб не допустити безконтрольного розведення помісей, що може призвести до повного затухання гетерозису і значного зниження продуктивності та якості бджолиних сімей.

Для запобігання цьому краще організувати виведення маток, які даватимуть гетерозисних бджіл у матковивідних бджолорозплідниках. Маючи відселекціонований матеріал, племінні бджолині сім'ї, розроблену й освоєну техніку виведення плідних маток, сюди можна завезти декілька материнських сімей іншої породи, від яких відібрати личинки для виведення маток. В цих сім'ях запобігається виведення трутневого розплоду, що при сучасній техніці ведення бджільництва не становить великих труднощів. Виведені в сім'ях-виховательках неплідні матки завезеної породи бджіл будуть паруватись з трутнями іншої породи, яку розводять у бджолорозпліднику. В таких умовах забезпечується контрольоване парування маток однієї породи з трутнями іншої, і такі матки будуть виводити помісних бджіл першого покоління, у яких проявиться ефект гетерозису.

Даний спосіб одержання гетерозисних маток, що дають помісних бджіл першого покоління, уже застосовано на практиці. Краснополянський матковивідний бджолорозплідник Інституту бджільництва, який спеціалізується на виведенні маток сірих гірських кавказьких бджіл, на одній із пасік виводить карпатських маток, які паруються з трутнями сірих гірських кавказьких бджіл. В наступному від них одержують помісних бджіл першого покоління.

Цей досвід доцільно впроваджувати й у інших матковивідних господарствах, які можуть завезти на свої пасіки сімей іншої породи та одержати маток, що виводитимуть помісних бджіл першого покоління. Виведених таким способом маток необхідно використовувати лише на товарних пасіках, чим запобігати безсистемній метизації. Використання ефекту гетерозису дасть можливість утримувати нерійливі бджолині сім'ї з високою робочою енергією.

Ефект гетерозису проявляється не тільки при міжпородних схрещуваннях, а й при схрещуванні окремих ліній бджіл в межах однієї породи. При такому схрещуванні запобігають небажаним явищам, можливим при міжпородному, зберігають сталість ознак породи і прояв гібридних ознак у потомстві. Встановлено, що у гібридів карпатських бджіл при схрещуванні окремих ліній проявляється гетерозис за продуктивністю, інтенсивністю яйцекладки, збільшенням довжини хоботка тощо.



Підручник пасічника Література по бджільництву
	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі