Бджільництво



Вступ


Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо


Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання


Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин


Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми


Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві


Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл


Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя


Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список


Література

Пасічницький інвентар та обладнання

Для догляду за бджолами, утримання їх на пасічних точках та зимівлі необхідно мати певне обладнання й спеціальний інвентар. Від його наявності залежить успіх роботи пасічника.

Спецодяг — комбінезон або халат і сітка на обличчя. Спецодяг виготовляють з легкої гладенької тканини світлих відтінків. Він повинен щільно прилягати до зап'ястя рук та щиколоток ніг, що запобігає проникненню бджіл під одяг.

Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Бджільництво

Сітка захищає обличчя і голову пасічника від ужалень. Виготовляють її з світлого ситцю та чорного тюлю. Передня частина сітки обов'язково повинна бути припасована так, щоб її можна було опускати і при спокійній поведінці бджіл оглядати сім'ї з відкритим обличчям. Кращими (особливо в жарку погоду) є сітки з чорного тюлю.


Інвентар для догляду за бджолами


Димар пасічника — пристрій, який використовують для утворення диму, яким при огляді заспокоюють бджіл. Складається він з металевого циліндра, внутрішнього стакана з дірчастим дном для спалювання горючого матеріалу, міху та кришки, що рухомо кріпиться до корпусу димаря. Кришка має носок, через який дим спрямовується в необхідне місце. При спалюванні в димарі лікувальних засобів замість звичайної кришки на корпус надівають подовжений носок, край якого може заходити в льоток вулика.

Матеріалом для утворення диму в димарі є трухляки з несмолистих порід дерев.


Димар пасічний

Димар пасічний


Стамеску пасічну використовують для розділення корпусів вулика, стельових дощечок, рамок, очищення їх від воскових наростів, прополісу тощо.


Стамески

Стамески


Скребком-лопаткою чистять дно вулика, збирають сміття та ін.

Щітка потрібна для змітання бджіл із стільників.


Пасічні щітка та вилка

Пасічні щітка та вилка


Щітка-совок має довгу ручку, на одному кінці якої обладнано совок, а на другому — щітка. Використовують її для очищення дна вулика від сміття та мертвих бджіл.

Маточна кліточка призначена для тимчасового утримання маток, їх підсаджування в безматочні сім'ї, нуклеуси, безстільникові пакети. Кліточка має зверху засувку, що закриває отвір, через який випускають та заселяють матку, а також відділення в нижній частині для корму.


Маточні кліточки

Маточні кліточки


Маточний ковпачок призначений для тимчасового прикривання матки на стільнику, а також для її підсаджування в сім'ю при заміні.


Маточні ковпачки

Маточні ковпачки


Роздільну решітку використовують у матковивідній справі, для відокремлення частини гнізда сім'ї при потребі обмежити роботу матки на певній частині стільників. Роздільні решітки бувають штамповані з білої жерсті і дротяні.


Роздільні решітки та ізолятор

Роздільні решітки та ізолятор


Пасічний ніж застосовують для вирізування стільників з рамок, зрізання трутневого розплоду, воскових наростів, печатки запечатаного меду при його відкачуванні. Пасічні ножі для розпечатування меду мають різну конструкцію залежно від способу нагрівання (парові, електричні).


Пасічні ножі, стамески та скребки

Пасічні ножі, стамески та скребки


Переносний ящик призначений для перенесення рамок при відкачуванні меду, розширенні гнізд стільниками, вощиною тощо. Ящики виготовляють чотири- та шести-рамкові.

Робочий ящик-табуретка необхідний для перенесення інвентаря та матеріалів, потрібних для огляду бджолиних сімей. Має три відділення (два збоку і одне посередині).

Льотковий загороджувач випускається промисловістю. Призначений для регулювання отвору льотка, захисту від проникнення у вулик мишей та вентиляції закритого вулика.


Льоткові загороджувачі

Льоткові загороджувачі


Роївню використовують для збирання та тимчасового зберігання роїв. Виготовляють її з тонкого дикту, отвори закривають сіткою. Один бік роївні відкривають.


Роївня

Роївня


Годівниці мають різну конструкцію. Найчастіше використовуються годівниці-рамки, які вміщують 2—3 л сиропу, але зручніші надрамкові годівниці. Застосовують годівниці для згодовування бджолам цукрового сиропу при кормозаміні, поповненні кормових зимових запасів та ін.


Вуликові годівниці

Вуликові годівниці


Позавуликові годівниці

Позавуликові годівниці


Надрамкові годівниці

Надрамкові годівниці


Надрамкові годівниці

Надрамкові годівниці


Крім вищезгаданого інвентаря, на пасіці бажано мати палатку для огляду бджіл у безмедозбірний період. Розміри палатки такі, м: висота 2, довжина 1,5, ширина 1,2.


Ручки та пристосування для скріплювання вуликів

Ручки та пристосування для скріплювання вуликів


Інвентар для навощування рамок.


Для будови нових стільників на пасіці повинні бути відповідні матеріали та інвентар: заготовки стандартних рамок, вощина, дріт лужений діаметром 0,4—0,3 мм в котушках, шаблон та шило для наколювання отворів на рамках при відсутності діркопробивача; котушкотримач, рамковий затискач (за його допомогою рамку затискають, вона легенько прогинається з боків; після натягування і закріплення дроту вийнята із затискача рамка розпрямляється і додатково натягує заправлений в неї дріт); дошка-лекало (на ній впаюють дріт у вощину); шпора для вдавлювання дроту у вощину, промисловий електронавощувач (замість нього дріт можна впаювати у рамки трансформатором, який знижує напругу до 9—12 В: струм проходить через дріт, який нагрівається і впаюється у вощину).

Стільники відбудовані на правильно оснащених дротом і навощених рамках, не ламаються при відкачуванні меду та при перевезенні на медозбір.


Діркопробивач

Діркопробивач


Електронавощувач та шпори

Електронавощувач та шпори


Інвентар для відкачування й очищення меду.


При відкачуванні меду користуються медогонками, столами для розпечатування стільників, пасічними ножами, виделками, тарою для меду.

Відкачування меду з рамок на медогонці відбувається за рахунок відцентрової сили при обертах рамок навколо своєї осі. Залежно від розміщення рамок медогонки бувають хордові і радіальні. В хордових мед відкачують спочатку з одного боку рамки, потім з другого. У радіальних — одночасно з обох боків рамок, які в медогонку ставлять верхніми планками до стінки бака. Радіальні медогонки більш продуктивні. Вони вміщують відразу по декілька десятків рамок, тоді як хордові — 2—4.

Медогонка складається з металевого бака, ротора з касетами, редуктора з приводом і зливного крана.

На великих пасіках та міжгосподарчих пасічних підприємствах для відкачування доцільно застосовувати електрифіковані медогонки. Вітчизняна промисловість випускає декілька видів електрифікованих медогонок: 50-рам-кову радіальну; М-8/32 — радіально-хордову, на якій можна відкачувати одночасно 8 гніздових рамок, розміщених по хорді, або 32 магазинні, розміщені радіально; М-4/32 РО — на ній при радіальному розміщенні відкачують одночасно 32 магазинні, при хордовому — 4 гніздові рамки.

Хордові медогонки випускають на 4, 3 і 2 гніздові рамки, мають ручний привод. Чотирирамкова медогонка М-4Р має чотири оборотні касети на гніздову рамку; три-рамкова М-ЗР може одночасно відкачувати мед з 3 гніздових або 6 магазинних рамок (касети необоротні); дворамкова медогонка МР-2 має дві оборотні касети. Хордові медогонки використовують на неелектрифікованих пасіках, що мають 100—150 бджолиних сімей, та на кочівлі. Для індивідуальної пасіки дуже зручною є трирамкова медогонка М-ЗР з компактним баком.


Медогонка

Медогонка


Розпечатують стільники перед відкачуванням меду на спеціальному столі, який складається з бака, трьох касет з сітчастим дном, зливного крана. Зверху бак має дві поперечні планки з голками, на яких фіксується рамка. Забрус із розпечатаних рамок падає в підставлену, касету, мед з якої через сітчасте дно стікає на дно бака й через зливний отвір збирається в спеціальному посуді.


Ситечка для фільтрування меду


Стільники перед відкачуванням меду розпечатують спеціальними ножами, на невеликих пасіках — звичайними пасічними (їх попередньо нагрівають у гарячій воді), а також паровими (до них зверху прикріплюють трубки, по яких подається гаряча пара з пароутворюючого бака). На великих пасіках при механізованому відкачуванні меду користуються спеціальними віброножами та рубанками для розпечатування рамок.


Паровий ніж

Паровий ніж


Для очищення меду застосовують спеціальний фільтр, який складається з двох секцій, що щільно входять одна в одну. Отвори сітки верхньої секції дво-, нижньої — одноміліметрові. За допомогою двосекційного фільтра мед очищається безперервно у міру відкачування.

Остаточно очищається і дозріває мед у медовідстійнику (бак на 200—400 кг). Він обладнаний двома кранами (один на висоті 50 мм від дна, другий— на відстані 20 см від верхнього краю). На випадок відкачування частини незрілого меду його виливають у медовідстійник. Протягом декількох днів верхній шар, де збирається недозрілий мед, через верхній кран зливають й відразу використовують. Залишений мед зливають через нижній кран і фасують.

Місткості для транспортування та зберігання меду, що випускає промисловість, вміщують 50 кг продукту. Виготовляють їх з тонколистової нержавіючої сталі або алюмінію.

Тарою для меду можуть бути також липівки, дерев'яні бочки з дерев м'яких порід, але не хвойних. Дерев'яну тару перед заливанням меду добре висушують, оскільки він гігроскопічний і може витекти з вологої тари, ввібравши воду.


Інвентар для виробництва воску.


Для переробки воскосировини використовують воскотопку парову пасічну, що складається з двостінного бака, який заповнюється водою, має зливний отвір для воску і заливний для води, сітчасту касету для воскосировини. Воскотопка щільно закривається кришкою. При нагріванні води утворена пара через отвори у внутрішній його стінці потрапляє всередину, розігріває й розплавляє віск, який разом з конденсованою парою через зливний отвір виливається в спеціальний посуд.

На паровій воскотопці можна з кожної гніздової рамки одержувати по 110 г і більше воску.

На великих пасіках використовують парову воскотопку ВП-11-40, яка призначена для переробки великих партій воскосировини та витопки воску безпосередньо з стільників. Для цього останні вставляють в касету, яку поміщають в герметично закритий бак воскотопки. Через отвір у кришці з пароутворювача подається гаряча пара. Вона розтоплює віск, який разом з конденсатом через зливний отвір витікає в посуд. Воскопрес застосовують для переробки розвареної воскосировини методом пресування.


Воскопрес

Воскопрес


Сонячна воскотопка (рис. 15) призначена для витоплювання воску з воскових обрізків, світлих стільників за допомогою сонячного тепла. Одержаний віск-капанець з таких воскотопок має високу якість.


Схема сонячної воскотопки

Схема сонячної воскотопки:

1 — корпус; 2, 3 — арматура сонячної воскотопки; 4 — скло: 5 — воскова сировина; 6 — стержень обертання воскотопки; 7 — опора воскотопки


Для виведення маток з перенесенням личинок використовують спеціальний інвентар.

Шаблон — дерев'яна, заокруглена на кінці паличка діаметром 3,5—9 мм. Призначена для виготовлення штучних воскових мисочок — основи маточників.

Шпатель — пристосування для перенесення личинок з стільника у воскові мисочки.

Ізолятор використовують для одержання одновікових личинок. Випускає промисловість для рамок розміром 435х300 и 435x230 мм. Це — ящик, виготовлений з роздільних решіток, зверху закритий кришкою. Має «плечики» для підвішування у вулику.

Прищеплювальна рамка, стандартна, шириною 15 мм, обладнана трьома горизонтальними планками, на які кріпляться патрони з штучними восковими мисочками.

Рамка-розплідник має ті ж розміри, що і гніздова. До її бокових планок з обох боків приєднані тонкі рейки, між якими поміщають маточні кліточки з маточниками або неплідними матками для тимчасового їх зберігання в сім'ях.


Інвентар для пересилання маток.


Для цього використовують пересильну маточну кліточку — прямокутний брусок товщиною 20, довжиною 100 і шириною 35 мм, в якому висвердлюють три заглиблення: два — для розміщення матки і супроводжуючих бджіл, одне — кормове, яке заповнюють канді. Кормове відділення з'єднується з двома іншими проходом висотою 10 мм. Збоку пересильна кліточка має вентиляційну щілину по всій довжині, зверху закрита фотоплівкою, з якої знято емульсійний шар, і диктовою кришкою. Для пересилання окремі кліточки збивають в секції залежно від кількості замовлених маток.


Кліточки для пересилання маток

Кліточки для пересилання маток


Крім спеціального, кожна пасіка повинна мати інвентар загального призначення.

Водонапувалка для бджіл складається з бака для води з краном, яким регулюють подачу води, і дошки довжиною 2—3 м з канавками. Одну поздовжню канавку роблять глибиною 10 м, останні (поперечні) —глибиною 20—ЗО мм залежно від товщини дошки. Поперечні канавки роблять на відстані 10 см одна від одної. Дошку монтують похило від бака. Стікаючи по поздовжній канавці, вода поступово наповнить більш глибокі поперечні канавки, і бджоли будуть брати з них воду навіть тоді, коли надходження її з бака припиниться. Така будова дошки водонапувалки має значні переваги перед дошкою із зигзагоподібною канавкою, на якій вода зникає відразу, як тільки вона перестає надходити з бака.


Напувалка для бджіл

Напувалка для бджіл


Ваги контрольного вулика застосовують для контролю за станом медозбору. Найбільш зручними є ваги ВП-150 Ш13. Над ними роблять навіс для захисту від опадів.

Пасічний візок призначений для перевезення вуликів та різного інвентаря в межах пасічного точка. Складається з металевої платформи з поручнями і трьох коліс, двоє з яких велосипедні.

Вантажний моторолер використовують при виконанні різних робіт на пасічному точку та обслуговуванні пасіки на кочівлі.

Паяльну лампу використовують для дезинфекції вуликів та інвентаря.

Термометр і психрометр — прилади, необхідні для вимірювання температури і вологості повітря у зимівнику та на пасіці.


Інвентар для боротьби з хворобами бджіл


До нього належать термічна камера для обробки бджіл при захворюванні їх на вароатоз, розбризкувач типу «Росинка».

Термокамера «Нектар», яку виготовляє Харківський завод «Радіореле», обладнана електротепловентилятором і електричним терморегулятором. Швидко нагрівається до потрібної температури, яка автоматично підтримується в заданому режимі. Термокамера має дві касети і воронку для завантаження бджіл. У процесі обробки бджіл касета в термокамері за допомогою електромотора та спеціального пристрою повільно обертається і через певні проміжки струшується, чим запобігає запарюванню бджіл при їх скупченні.

Бджіл у термокамері «Нектар» обробляють 12—15 хв при температурі 47—48°С. За цим же принципом, працюють багато камер інших конструкцій.

Обприскувач «Росинка» призначений для обприскування бджіл лікувальними засобами проти вароатозу — розчином щавлевої або молочної кислоти, проти гнильцевих хвороб — розчинами антибіотиків.

Димар лікувальний з подовженим носиком. Застосовують при спалюванні лікувальних засобів, зокрема фенотіазину.

Пилковловлювач — пристосування для збирання пилку бджолами. Призначений для відбирання обніжжя з задніх ніжок бджіл при проході їх у вулик через решітку з круглими отворами діаметром 5 мм. Зняте обніжжя через горизонтальну решітку з поздовжніми отворами шириною 4 мм, довжиною 10—15 мм падає в приймач пилку, закріплений у нижній частині решітки.

Для полегшення проходу бджіл біля кожного ряду отворів приймальної решітки припаюють решітку типу стелаж. Вона має вигляд поличок шириною 5 мм, які прикріплюють з обох боків вхідної решітки. Чіпляючись ніжками за цю своєрідну прилітку, бджоли легко проходять через пилковловлювач.

У конструкції пилковловлювача передбачені бокові отвори з рухомими пластинками для вильоту трутнів.


Пристрій для збирання бджолиного обніжжя

Пристрій для збирання бджолиного обніжжя


Пристрій для відбирання бджолиної отрути

Пристрій для відбирання бджолиної отрути


Прилад для обігріву бджіл у вулику


Ви дивились сторінку - Пасічницький інвентар та обладнання

Наступна сторінка      - Пасічні будівлі й механізми

Попередня сторінка   - Вулик

Повернутися до початку сторінки Пасічницький інвентар та обладнання

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

 

   

Индекс цитирования.