Бджільництво



Вступ


Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо


Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання


Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин


Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми


Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві


Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл


Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя


Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список


Література

Основні відомості про роботу з бджолами

Огляд бджолиних сімей. Висока продуктивність властива лише тим бджолиним сім'ям, яким створено найбільш сприятливі умови життєдіяльності. Стан і потреби сімей у певний період визначають переважно шляхом їхнього огляду, частково або повністю розбираючи гнізда. Будь-який огляд сімей порушує на певний час їх злагоджену роботу. Припиняються вильоти за нектаром, пилком, водою. Змінюється сталий температурний режим гнізда. Бджоли тривалий час змушені усувати пошкодження, які виникли внаслідок розбирання гнізда. Тому зловживати оглядами сімей не слід.

Розведення та утримання бджіл

Періодичність оглядів. Сучасна технологія утримання бджіл передбачає такі огляди:
- огляд сімей після виставлення із зимівників, коли лише, розсовуючи деякі стільники, визначають наявність корму та матки, санітарний стан гнізда;
- весняна ревізія сімей з повним розбиранням гнізда;
- обробка бджіл проти захворювань;
- кількаразовий частковий огляд і розширення гнізд;
- відбір бджіл й розплоду для відводків шляхом часткового розбирання гнізд;
- повне розбирання гнізд та огляд сімей перед основним медозбором;
- відбір меду з частковим оглядом сімей у багатокорпусних вуликах і повним — у вуликах-лежаках;
- осіння ревізія на пасіці з повним оглядом гнізд;
- складання гнізд на зиму з детальним їх оглядом.

В окремих випадках додатково розбирають гнізда для підготовки сімей-виховательок, одержання личинок для виведення маток, запобігання ройовому стану. Більше оглядів потребують слабкі та хворі сім'ї бджіл.

Часто про стан сім'ї свідчить зовнішній вигляд ділянки біля льотка, а також поведінка бджіл на льотку.

Правила огляду бджолиних сімей. Огляд сімей — трудомістка робота, яку виконують вручну, потребує багато часу і праці. Перед оглядом слід підготовити димар, білий халат, пасічницьку стамеску, щітку для змітання бджіл, лицеву сітку, ящик для рамок, пасічний журнал тощо.

Перед початком роботи ретельно миють руки з милом. Оскільки огляди заважають роботі бджіл, проводити їх слід швидко, проте рухи повинні бути обережними й плавними. Працювати краще в одязі світлого кольору. Слід пам'ятати, що бджіл дратує запах алкоголю, часнику, цибулі, одеколону, бензину тощо. Не слід розбирати гнізда під час дощу, вітру, в холодну погоду, при відсутності або припиненні медозбору. Якщо огляд гнізда в цей час необхідний, то використовують спеціальну переносну палатку.

Розплід бджіл дуже чутливий до холоду, тому відкривати: вулики і розбирати гнізда найкраще теплого, тихого, сонячного дня. Якщо зовсім нема медозбору, сім'ї оглядають тільки вранці або ввечері, коли бджоли не літають.

Надійним засобом впливу на бджіл є димар. Для спалювання в димарі використовують підсушену трухляву деревину листяних порід (липи, верби, осики, тополі), деревні гриби-трутовики. Вони горять повільно й не дають гарячого диму. У безлісних степових районах для цього можна використовувати стрижні качанів кукурудзи, кошики соняшників після обмолоту, сухий коров'ячий кізяк. Для розпалювання димаря придатна м'яка стружка, що залишається майже в кожного пасічника після столярних робіт.

Спочатку легенько димлять у льоток. Бджоли, стурбовані димом, передвісником пожежі в лісі, де вони здавна жили, поквапливо наповнюють шлуночки медом. Бджолі, яка набрала меду, важче підігнути черевце і ужалити. Через 1 —2 хв знімають кришку вулика, розкривають гніздо, обережно димлячи поверх рамок, щоб примусити бджіл опусі йтись униз. Стояти треба з боку вулика, а не перед льотком, бо бджоли не люблять, коли їм заважають літати.

Огляд починають з того кінця гнізда, де знаходиться заставна: дошка. Відкривають не всі рамки відразу, а лише дві-три. Спочатку відсовують до стінки заставну дошку, звільняючи місце для рамок. Потім стамескою обережно зрушують з місця першу рамку, беруть її великими і вказівними пальцями за «плечики» і, повернувши навскоси, виймають з вулика, не торкаючись до його стінок.

Вийняту рамку тримають вертикально на рівні очей, оглядають спершу з одного боку. Щоб оглянути протилежний бік рамки, її ставлять вертикально верхнім бруском (рис. 17) і розвертають. Рамку весь час тримають над вуликом, бо бджоли, а іноді й матка, падають на землю. З нахилених рамок буде капати нектар, випадати щойно принесене обніжжя. Свіжі стільники, переповнені медом і нектаром, можуть навіть обірватися.

Послідовність огляду рамок

Рис. 17. Послідовність огляду рамок


Оглянуту рамку ставлять біля заставної дошки. Таким же чином оглядають і решту рамок. Зіпсовані з гнізда виймають. Для цього, тримаючи рамку навскоси над вуликом, різким швидким рухом бджіл струшують або змітають м'якою щіткою чи гусячим пером.

Щітка повинна рухатися не від верхнього до нижнього бруска рамки, а від однієї бічної планки до іншої. Коли сім'я займає весь вулик, спочатку виймають перші дві рамки і ставлять у переносний ящик, а потім оглядають гніздо.

Всі дані про стан сім'ї записують у спеціальний журнал. Якщо під час роботи вжалить бджола, рамку обережно ставлять у вулик, виймають жало, змащують це місце медом, щоб перебити запах отрути, і продовжують огляд далі. Невелика кількість ужалень нешкідлива для здоров'я людини. У тих, хто постійно працює з бджолами, з часом виробляється імунітет до бджолиної отрути.

При огляді бджолиних сімей часто виникає потреба знайти матку. Легше це робити весною, коли у вуликах ще мало бджіл. Влітку шукати маток краще ясного, теплого дня, коли більшість бджіл знаходяться в польоті. Гніздо розбирають обережно, не зловживаючи димом. Як правило, матка перебуває на стільнику, де е щойно відкладені яйця й відполіровані комірки. Не знайшовши матки, рамки оглядають вдруге. Якщо ж і на цей раз матку не вдалось відшукати, огляд повторюють через 1—2 год. Стільник з маткою відставляють убік або переносять у ящик.


Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Основні відомості про роботу з бджолами

Наступна сторінка     -  Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Попередня сторінка   - Пасічні будівлі й механізми

Вернутися до початку сторінки Основні відомості про роботу з бджолами

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Лечение пчелиным мёдом и ядом. Кузьмина К. А.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

 

 

Индекс цитирования.