Бджільництво

 

 

 

БДЖІЛЬНИЦТВО

 

Вступ

 

Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо

 

Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання

 

Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

 

Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми

 

Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві

 

Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл

 

Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя

 

Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список

 

Література

Концентрація та спеціалізація

Для підвищення продуктивності бджільництва, праці, ефективності запилення ентомофільних культур та зниження собівартості продукції важливе значення мають спеціалізація і концентрація.

Різноманітні природні умови нашої країни зумовили широкі можливості для розвитку бджільництва. У лісовій, гірській зонах є великі масиви дикоростучих медоносних рослин, що мають значний потенціальний нектарозапас. Навіть при порівняно невеликій технічній оснащеності пасік в даних районах одержують найвищі медозбори — по 100 кг і більше меду від кожної бджолиної сім'ї. Проте при цьому використовують лише незначну частину наявних природних ресурсів.

У низинних і передгірних районах Середньої Азії і Кавказу знаходяться масиви дикоростучих дерев і кущів, трав'янистих медоносів, а також значні площі плодових насаджень, що забезпечують ранній незначний, але тривалий медозбір. Ці райони не можуть бути джерелом високих медозборів, але дають можливість наростити значну кількість бджіл, одержати матки і пакетні сім'ї в квітні — травні. Цьому ж сприяє рання весна і достатня кількість сонячних днів.

Залежно від природно-кліматичних умов бджільництво може мати різний напрям. В одних випадках пасіки утримують в основному для одержання меду, в інших — для запилення сільськогосподарських культур і виробництва продуктів бджільництва, розмноження бджолиних сімей й одержання маток для реалізації. В господарствах, що займаються виробництвом овочів у закритому грунті, бджіл використовують винятково для запилення.

Пасіки медово-товарного напряму організують з метою виробництва меду та іншої продукції бджільництва в районах з великою кількістю дикоростучих медоносних рослин. Це райони Далекого Сходу, Уралу, Сибіру, Казахстану та ін. В господарствах, що вирощують ентомофільні сільськогосподарські, плодові, ягідні й інші культури, багаторічні трави, створюють пасіки запилювально-медового напряму. Бджіл на них використовують для запилення і виробництва меду, який збирають в основному з вирощуваних культур. Вартість продукції, що додатково одержують в результаті бджолозапилення, звичайно значно перевищує вартість продукції цих пасік. Запилювально-медовий напрям мають більшість господарств Середньої Азії, України, Північного Кавказу, Центрально-Чорноземної зони, Поволжя і деяких інших районів країни.

Пасіки запилювального напряму створюють в господарствах, що займаються виробництвом овочів у закритому грунті — в районах Крайньої Півночі та приміських зонах великих міст і промислових центрів.

Для виробництва бджолиних сімей і маток організовують бджолорозплідницькі пасіки, які поширені на Україні, в Молдавії, Закавказзі, Середній Азії, на Північному Кавказі і в деяких інших районах, що мають сприятливі умови для одержання нових сімей бджіл і бджолиних маток в найбільш ранні строки. В останні роки у зв'язку з великим попитом на бджолині сім'ї і маток їх виробництвом почали займатись багато господарств північних районів, одержуючи від їх реалізації значні прибутки.

Пасіки комбінованого напряму створюють для виробництва декількох видів продукції бджільництва, вирощування маток, сімей для продажу і запилення ентомофільних сільськогосподарських культур.

Крім зональної спеціалізації, може бути також і внутрішньогосподарська, при якій пасіки відділків і бригад об'єднано в одну бджолоферму (цех). При такій спеціалізації досягають більш раціонального використання бджолосімей для виробництва меду й планомірного запилення ентомофільних культур. У разі необхідності передбачають виділення окремих пасік для виведення маток і формування нових сімей, одержання маточного молочка, квіткового пилку або запилення спеціальних сільськогосподарських культур (наприклад, закритого грунту). Для забезпечення інших пасік племінним матеріалом дуже важливо створювати також спеціалізовані пасіки по веденню поглибленої племінної роботи з перевіркою маток за якістю потомства.

Спеціалізація бджільництва тісно пов'язана з концентрацією виробництва. Як показує досвід, в сильні господарства доцільно передавати дрібні пасіки сусідніх господарств, що не мають умов для підвищення рентабельності.

Концентрація бджільництва — важливий резерв підвищення продуктивності пасік, праці пасічників, рентабельності господарств, зниження собівартості і підвищення якості продукції бджільництва. Високоефективне виробництво меду та інших продуктів бджільництва можливе лише при концентрації галузі. Про це свідчить досвід великих бджолорадгоспів нашої країни, а також практика зарубіжних країн з розвинутим бджільництвом.

Теоретичною основою концентрації є дія економічного закону переваги великого виробництва над дрібним.

 

 

лі обов'язково одним УАЗ-452Д). Вони можуть мати 1— 2 підсобних цехи, які працюють в основному в зимовий період (виготовляють пасти, переробляють воскосировину, ремонтують вулики).

Пасічницькі підприємства запроваджують на пасіках повний господарський розрахунок.

На Україні, де зосереджено значну кількість міжгосподарських пасічницьких підприємств, більшість їх багатогалузеві. Крім бджільництва, це лісівництво, рибництво та ін. Доведено, що на підприємствах, де, крім бджільництва, є й інші галузі, виробництво ведуть не так інтенсивно, ніж в тих, які є лише пасічними. Наявність галузей з більш-менш стабільними грошовими надходженнями стримує розвиток бджільництва, а на одногалузевих підприємствах більша залежність від природних факторів стимулює пошук резервів підвищення рівня виробництва, нових джерел грошових надходжень, а також; продуктивності бджолиних сімей.

Міжгосподарські пасічницькі підприємства слід створювати тільки для виробництва продукції бджільництва і запилення ентомофільних сільськогосподарських культур. Залежно від потреби в бджолах для запилення і наявності кормової бази розмір їх повинен бути від 2 до 4 тис. бджолиних сімей.

 

Бджільництво

 

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Концентрація та спеціалізація

Наступна сторінка     -  Організація праці

Попередня сторінка   -  Бджолине обніжжя

 

Вернутися до початку сторінки Концентрація та спеціалізація

Компьютерная помощь на нагатинской скорая компьютерная помощь в вднх на проспекте мира.

Учебник пчеловода

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство