Бджільництво



Вступ


Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо


Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання


Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин


Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми


Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві


Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл


Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя


Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список


Література

Хвороби бджіл

Для сучасного бджільництва України характерним є концентрація, багаторазове кочування пасік на ; медозбір, обмін племінним матеріалом, відновлення загиблих бджолиних сімей за рахунок стільникових і безстільникових пакетів бджіл, одержаних з різних пасік. За цих обставин складаються умови, що сприяють поширенню хвороб бджіл. Тому гостро постає питання їх профілактики та лікування.

Хворі бджолині сім'ї погано зимують, весною слабо розвиваються, вирощують мало розплоду. Бджоли хворих сімей пасивні, майже не захищають своє гніздо, неактивно літають на медозбір і в цілому малопродуктивні, не забезпечують ефективного запилення сільськогосподарських культур, завдають збитків господарствам. Продуктивність нозематозних бджолиних сімей знижується до 60—70 %, гнильцевих — до 25—75, вароатозних — до 50—80 %.

Великих збитків бджільництву завдають також акарапідоз, парагнилець, падевий токсикоз, отруєння пестицидами, паразити та шкідники. Якщо своєчасно не лікувати бджолині сім'ї, вони слабнуть і гинуть.

Здорові сім'ї добре розвиваються, ефективно запилюють сільськогосподарські культури, збирають багато меду, дають іншу продукцію (віск, пилок, прополіс, маточне молочко).

Хвороби бджіл викликаються порушеннями життєвих функцій їхнього організму під впливом різноманітних зовнішніх факторів, які призводять до тимчасового або повного зниження їх господарсько корисних якостей. Кожна хвороба має свої особливості, перебіг та наслідки. Тому залежно від походження їх класифікують:

Заразні хвороби
Інфекційні Інвазійні
Американський гнилець Вароатоз
Європейський гнилець Нозематоз
Парагнилець Акарапідоз
Мішечкуватий розплід Браульоз
Паратиф (гафніоз) Сенотаїніоз
Септицемія Мелеоз
Вірусний параліч Фізоцефальоз
Рикетсіоз Амебіоз
Аскосфероз, або перицистоз  
Аспергільоз  
Меланоз  
Незаразні хвороби
Хвороби і патологічний стан, що зумовлений використанням недоброякісних кормів Хвороби і патологічний стан, що зумовлений порушенням умов утримання бджіл
Токсикози: Застужений розплід
       хімічний Запарювання бджіл
       падевий Завмерлий:
       пилковий        засів
       нектарний        розплід
       сольовий  
Голодування:  
       білкова дистрофія  
       вуглеводна дистрофія  

Причини та збудники хвороб. Незаразні хвороби бджіл не передаються від хворих до здорових сімей. Виникають вони внаслідок порушення умов годівлі, утримання та розведення бджіл. Найчастіше причиною їх появи буває згодовування бджолам недоброякісного корму або його відсутність. Падевий мед, мед та пилок з отруйних рослин або тих, які обробляли пестицидами, викликають отруєння чи токсикози. Якщо на пасіках не дотримують правил утримання (не скорочують і не утеплюють гнізда в холодну погоду, допускають близькоспоріднене розведення), це призводить до загибелі яєць, личинок, лялечок, іноді й молодих бджіл. Незаразні хвороби знижують життєздатність бджолиних сімей.

Заразні хвороби передаються від хворих до здорових бджолиних сімей. їх поділяють на інфекційні та інвазійні. Якщо вони викликаються проникненням в організм бджоли патогенних мікроорганізмів рослинного походження, їх називають інфекційними. Інвазійні (паразитарні) хвороби — це ті, збудниками яких є паразити тваринного походження (найпростіші, кліщі, комахи тощо).

До збудників інфекційних хвороб належать мікроорганізми рослинного походження: ультравіруси, бактерії й плісеневі гриби.

Ультравіруси — найдрібніші мікроорганізми, здатні проникати через дрібнопористі фільтри, за що їх називають фільтрівними вірусами. У бджіл ультравіруси викликають мішечкуватий розплід і параліч.

Бактерії мають вигляд паличок, спіралей, штопора, коми й інших форм. Вони утворені з однієї клітини, розмножуються діленням, деякі з них пересуваються за допомогою джгутиків. При несприятливих умовах вони утворюють спори. Спороутворюючі бактерії називають бацилами.

Плісеневі гриби — одноклітинні або багатоклітинні рослинні організми, які розмножуються спорами, мають вегетативне тіло у вигляді міцелію, позбавлені хлорофілу, тому використовують вуглець готових органічних сполук.

Хвороби, збудниками яких є гриби, називають мікозами. Збудники розвиваються у слабких, не утеплених сім'ях у дощову і холодну погоду.

До збудників інвазійних хвороб належать одноклітинний паразит Nozema apis, мікроскопічний кліщ Acarapis woodi, кліщ Varroa jacobsoni, бджолина воша Braula соеса, муха роду Senotainia та ін.

Поширення заразних хвороб бджіл. Найчастіше збудники потрапляють в організм бджіл з кормом (нозематоз, гнильцеві захворювання та ін.), через органи дихання (акарапідоз, септицемія); при сенотаїніозі проникають через хітинову перетинку в грудну порожнину й живуть там до певного віку, живлячись гемолімфою бджіл. Збудники можуть знаходитись і розвиватись на поверхні тіла личинок, лялечок і дорослих бджіл (кам'яний і вапняковий розплід, вароатоз, браульоз).

Розповсюджувачами заразних хвороб є хворі сім'ї. Інфекція може передаватись від хворих бджіл до здорових, при контакті здорових з інфікованими стільниками, кормом, вуликами, при бджолиних крадіжках, зальотах, блуканнях. Переносять збудників заразних хвороб воскова міль, оси, мурашки, кліщі, мухи та інші комахи. При паратифі і септицемії джерелом зараження може бути інфікована вода.

Найбільш небезпечним перенощиком збудників заразних хвороб може бути пасічник, який порушує правила санітарної гігієни на пасіці, не здійснює профілактичних і лікувальних заходів, передає від хворих у здорові сім'ї стільники з медом, пергою, розплодом тощо. При оглядах хворих сімей він повинен ретельно мити руки й дезинфікувати пасічницький інвентар.


Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Хвороби бджіл

Наступна сторінка     -  Заразні хвороби

Попередня сторінка   - Промислове схрещування у бджільництві

Вернутися до початку сторінки Хвороби бджіл

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

 

 

Индекс цитирования.