Бджільництво



Вступ


Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо


Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання


Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин


Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми


Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві


Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл


Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя


Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список


Література

Годівля бджіл

Всі поживні речовини (білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вітаміни, частково воду), необхідні для власного живлення і вигодовування потомства, бджоли одержують з нектару та пилку, які збирають переважно з квіток рослин і переробляють на мед та пергу для тривалого вберігання.

Мед і перга. Мед — основне джерело енергетичних речовин для бджіл (вуглеводів і певною мірою мінеральних речовин).

Енергія, що виділяється в процесі біологічного окислення цукрів меду, витрачається на підтримання потрібної температури як бджоли, так і гнізда в цілому, роботу м'язів, функціонування нервової, дихальної систем, переробку нектару, виробництво молочка, воску тощо.

Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 

Бджільництво

Нектар більшості рослин рідкий і містить в середньому 20—40 % цукру. Переважно це складний цукор сахароза, що погано засвоюється організмом бджоли. Принесений нектар бджоли переробляють на мед. При цьому видаляється зайва волога, розщеплюється на прості цукри (глюкозу та фруктозу) сахароза, мед набуває кислої реакції і запечатується в комірках. В результаті він може довго зберігатися. Глюкоза і фруктоза становлять 66—78 % цукрів меду. Ці моносахариди засвоюються організмом бджоли без будь-якої попередньої переробки в травному тракті. При споживанні квіткового меду в кишечнику бджоли нагромаджується близько 1—2 % або трохи більше неперетравних решток.

Бджоли часто збирають й інші солодкі речовини, особливо падь — солодкі виділення попелиці. В падевому меду міститься значно більше неперетравних і навіть токсичних решток (табл. 4). Токсичності йому надають солі калію.

Таблиця 4

Хімічний склад вуглеводних кормів бджіл, %
(за Оржевським М. Д. 1958)

Вид корму Вода Інверт- ний цукор Трос- тинний цукор Азо- тисті речо- вини та білки Орга- нічні кис- лоти Дек- стрини Міне- ральні речо- вини Інші речо- вини
Нектар 78,78 7,57 11,42 0,21 0,10 1,62 0,19 0,11
Квітковий мед 18,23 75,32 1,27 0,42 0,07 3,61 0,22 0,86
Падь 24,80 28,50 16,10 - - 27,40 3,20 -
Падевий мед 17,02 65,23 4,84 0,82 0,18 10,03 0,96 0,92

Падевий мед шкідливий для бджіл, особливо під час зимівлі. Споживання паді в зимовий період викликає у бджіл пронос, спалах нозематозу, а нерідко призводить і до загибелі сім'ї.

За зовнішнім виглядом і смаковими якостями важко розрізнити квітковий і падевий меди. Наявність паді в меді визначають спеціальними аналізами, використовуючи вапняну воду або спирт.

Мед на зиму найкраще заготовляти під час головного медозбору, тому що бджоли, збираючи нектар, в цей час не відвідують джерела паді. Навпаки, після закінчення медозбору вони охоче заготовляють падь, соки плодів і ягід.

В кормовому відношенні для бджіл нерівноцінний й різний квітковий мед. Той, що швидко кристалізується, погано споживається взимку і викликає у бджіл спрагу. В пошуках води вони вилітають з льотків і гинуть. Тому мед з вересу, гірчиці, ріпака, свиріпи, а посушливим літом із соняшнику непридатний для зимівлі.

Перга — складений і законсервований у комірках стільників квітковий пилок. Це бджолиний «хліб», основне для них джерело білків, жирів і мінеральних солей. У перзі міститься близько 20 % білків, 20 вуглеводів, 3—5 мінеральних солей, 4—15 % жирів, є різноманітні вітаміни, ферменти, гормони. Без перги бджолина сім'я не вирощує розплоду. За даними А.Мауріціо (1958), пилок з рослин, які виділяють нектар, більш поживний для бджіл, ніж з анемофільних (вітрозапилювальних). Бджоли, які споживають, суміш пилку різних видів, вирощують значно більше розплоду.

Потреба бджіл у кормах. Бджоли самі заготовляють нектар і квітковий пилок, проводять їх первинну переробку і закладають на тривале зберігання. До того ж процес годівлі окремих особин й сім'ї бджіл у цілому відбувається поза контролем людини.

Однак виробництву потрібні хоча б орієнтовні дані про те, скільки та яких кормів витрачає бджолина сім'я за рік. Показник річної потреби бджолиної сім'ї в кормах повинен враховуватися при організації бджологосподарств для оцінки медового запасу місцевості, визначення оптимального розміру пасік, точків, при плануванні заходів щодо забезпечення кормовою базою наявної або планової кількості сімей.

Річну потребу визначають за кількістю корму, необхідного для підтримання життя дорослих особин сім'ї протягом року, вигодовування розплоду, виділення воску, для льотної роботи бджіл.

Визначаючи загальну потребу пасіки в кормовій базі, до одержаного вище результату додають ще кількість меду, яку планують відібрати як товарну продукцію.

У дослідах, проведених в теплицях, сім'ями бджіл було спожито за рік 75—80 кг меду. Інститутом бджільництва Державного агропромислового комітету РРФСР встановлено, що сім'ї середньоруських бджіл нормальної сили в мовах Рязанської області протягом року витрачали 74— 8 кг меду. Причому 28 кг (або 37 %) витрачено в травні—липні (при вирощуванні найбільшої кількості розплоду). За зимовий період (жовтень — березень) меду спожито 7,5 кг^що становить лише 10 % річної потреби в кормі. Тобто найбільше меду бджоли споживають в активний період життя.

Показники ці, безумовно, орієнтовні. Мабуть, вони залежать від породних особливостей бджіл, сили сімей, погодно-кліматичних умов, характеру медозбору та ін. Враховуючи, це, можна допустити, що в північній частині республіки бджолина сім'я споживає протягом року 75—80 кг вуглеводного корму, в південній — 80—85 кг.

Сильна бджолина сім'я приносить за сезон до 34 кг пилку. За даними Л.І.Перепелової (1936), на вирощування розплоду однією сім'єю бджіл в умовах Тульської області витрачається 20 кг перги. Оскільки в більш південних районах країни період вигодовування розплоду значно довший, можна погодитись з тими дослідниками, які вважають, що бджолиній сім'ї потрібно близько 30 кг пилку на рік.

Довгий час пасічники не приділяли належної уваги забезпеченню сімей пергою, особливо на зимово-весняний період. Внаслідок цього стримувався ріст сімей і практично зовсім не використовувався весняний медозбір. Сім'ї без перги вирощують весною майже на 15 % менше розплоду. Доведено, що з осені в кожному вулику повинно бути 1 — 2 стільники з пергою в перерахунку на повний.

Для виготовлення личинкового корму бджолам-годувальницям потрібна вода. Вони вносять її в гніздо й з іншою метою. Щоденна потреба бджолиної сім'ї у воді в весняний період становить в середньому 150 г. Сильні сім'ї, особливо в жарку погоду, вносять у вулик до 450 г води.

Замінники кормів. Техніка годівлі бджіл. Природа не завжди щедро, обдаровує бджіл нектаром. Часом буває і неврожай на нього. Шукаючи замінники меду, пасічники давно використовують цукор. За поживністю він навіть переважає мед. Його згодовують бджолам переважно у вигляді сиропу для поповнення запасів корму весною, коли немає нектару в природі, для стимулювання вирощування розплоду навесні та восени, заміни неякісного меду перед зимівлею бджіл.

Бджоли використовують цукровий сироп охоче. Споживаючи його, вони можуть тривалий час жити. Але цукор чистий вуглеводний корм, який не містить інших важливих для організму бджіл речовин. Тому він непридатний для вирощування розплоду, восковиділення.

Чим більше цукру переробляють бджоли, тим менше вони живуть. Особливо шкідлива для них переробка великої кількості цукру восени. Бджоли не встигають виділити достатньо ферментів, від чого інверсія цукру відбувається не повністю і складений корм кристалізується у комірках. Бджоли, знесилені вароатозом і спрацьовані на переробці сиропу, погано зимують.

Отже, намагання збільшити вихід товарного меду за рахунок кормового й поповнити останній за рахунок цукру помилкове. Заміна ця нерівноцінна й допустима лише тоді, коли без неї бджоли можуть загинути.

Щоб заохотити маток відкладати більше яєць при відсутності медозбору, в деяких зарубіжних країнах бджіл підгодовують сухим цукром. Проте дослідженнями доведено, що, переробляючи такий корм, бджоли передчасно гинуть. У нашій країні цей спосіб не набув визнання. Спроби виготовити штучний корм для бджіл з включенням до його складу різних цукрів, меду та інших добавок поки що не мають успіху.

Для згодовування сиропу існує багато типів годівниць різної місткості. Кращими вважають верхні, де корм зігрівається теплом, що: надходить від гнізда, і завжди доступний бджолам. В теплу погоду можна з успіхом користуватися годівницями-рамками, які ставлять збоку гнізда. Роздають сироп ввечері, після закінчення льоту бджіл. Залежно від сили сім'ї відразу наливають по 2—4 л корму.

Бджоли однаково добре забирають сироп у концентрації 1:1, 1,5:1, 2:1. Раніше більш рідкий сироп рекомендували для посилення відкладання яєць маткою, густіший — поповнення запасів корму на зиму. Нині дослідники вважають, що і на зиму бджіл слід годувати сиропом у концентрації 1:1. Вони його краще переробляють.

Для виготовлення сиропу використовують чисту м'яку воду (дощову, річкову), У посудині потрібної місткості переварюють воду і додають туди рафінований цукор, поступово розмішуючи, щоб він добре розчинився. Варити сироп не слід, оскільки він може пригоріти і зробиться непридатним для використання.

Підгодівля бджіл — справа трудомістка. На великих пасіках її потрібно механізувати. Воду можна переварювати в електричних котлах типу КЕПР-160. Доброю сиропомішалкою є переобладнана медогонка, якщо на вісь насадити крильчатку.

Весною бджіл зручно підгодовувати цукрово-медовим тістом (на 4 кг цукрової пудри беруть 1 кг меду та 50 г води). Гадяцький восковощинний завод та деякі обласні контори бджільництва республіки налагодили виробництво цукрово-білкового корму для бджіл у вигляді тіста. До його складу входять інвертований цукровий сироп, цукрова пудра і квітковий пилок. Порівняно з сиропом тістоподібний корм має певні переваги. Виробляти його можна в будь-яку пору року. Згодовування такого корму не викликає вильотів бджіл і не призводить до їх загибелі. Тісто у вигляді млинця масою 0,5—0,8 кг кладуть поверх гнізда на зволожену марлю. Накривають провощеним папером, щоб воно не так швидко пересихало.

У практиці бджільництва відомо багато спроб використовувати для годівлі бджіл інші солодкі речовини. У випадках, коли на пасіці складалось особливо скрутне становище з кормами, весною бджолам згодовували кленовий і березовий сік, крохмальну патоку, відходи цукрової промисловості, солодкий сироп. Відходи кондитерської промисловості не завжди давали бажані результати. Буряковий сік бджоли не брали. Соком кавунів їх можна годувати лише восени. Та жодна із згаданих речовин не може бути використана як зимовий корм.

Якщо в гніздах немає перги, а пилок не вноситься у вулики через відсутність пилконосів або їхнє цвітіння в несприятливу погоду, бджолам тимчасово дають замінники білкового корму (сухі дріжджі, свіже або сухе коров'яче молоко, соєве борошно, жовток і білок курячих яєць тощо). Жоден з вказаних кормів не замінює квітковий пилок, проте їх слід використовувати як певне джерело протеїну при вирощуванні розплоду. Більш ефективну суміш замінників, зокрема тістоподібний корм із знежиреного соєвого борошна, сухих дріжджів та сухого знежиреного молока (3:1:1) запропоновано М. Гайдаком (США, 1969). Усі компоненти повинні бути у вигляді борошна тонкого помелу. Суміш замішують як тісто на цукровому сиропі (1:1) до такої консистенції, щоб воно не розтікалося по столу. Замість сиропу можна додавати мед.

Навесні бджіл часто годують густим цукровим сиропом (2:1). Корисно 20 % води замінювати на свіже незбиране молоко. Завдяки цьому кількість розплоду в сім'ях збільшується на 15 %. Чимало пасічників з успіхом застосовують пекарські або пивні дріжджі, білок яких легко засвоюється бджолами. В 0,5—1 л сиропу (1:1) старанно розтирають 250 г свіжих пекарських дріжджів. Одержану масу розбавляють сиропом до 5 л і переварюють, щоб убити дріжджі. Сухих дріжджів потрібно в 4 рази менше.

Отже, годівля бджіл набагато спрощується, коли в гнізді достатні запаси квіткового меду та перги. Надійним засобом забезпечення бджолиних сімей природним кормом є багаторазова кочівля пасік до масивів медоносів протягом сезону.


Ви дивилися сторінку - Годівля бджіл

Наступна сторінка      - Розмноження бджолиних сімей

Попередня сторінка   - Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Повернутися до початку сторінки Годівля бджіл


Что такое Клининговая компания.

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство

 

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш. Биология медоносной пчелы

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

 

 

Индекс цитирования.