Перейти к содержимому
Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджоли-робітниці з розвиненими залозами, що виділяють маточне молочко для личинок, перебувають поблизу розплоду.

Якщо в сім’ї багато 2—3-денних личинок, то більшість молодих бджіл годує їх молочком. Коли якась з них потрапила на стільник, де знаходяться личинки старшого віку, вона годує їх кашкою з меду І перги; на стільнику з дорослими личинками виконує роботи по їх запечатуванню, на порожньому стільнику поряд з розплодом готує комірки для відкладання яєць маткою, опинившись біля матки, входить до її «почету», при необхідності бере участь у відбудові та ремонті стільників.

Таким чином, характер робіт молодих бджіл визначається потребою сім’ї в даний час. Змінюються умови життя, стан гнізда, погоди, медозбору, змінюється і розподіл функцій між бджолами.

Починаючи з 3—5-го дня життя, бджола робить орієнтовні та очисні обльоти. Спочатку вона злітає, повертається головою до вулика і літає деякий час біля льотка, запам’ятовуючи місце його знаходження. Одночасно видаляє нагромаджений в кишечнику кал. В наступні дні літає поблизу вулика. Після обльоту продовжує доглядати за розплодом.

Невелика частина молодих бджіл охороняє льоток. Сторожові бджоли відрізняють своїх бджіл від чужих по запаху та поведінці. Кількість бджіл, які охороняють льоток, залежить від стану сім’ї й зовнішніх умов.

На характер роботи бджіл значною мірою впливає медозбір. З його появою бджоли більше дають корму маткам, чим активізують відкладання яєць, посилюють годівлю личинок, виділяючи віск, освоюють і відбудовують нові стільники. В цілому під час медозбору сім’я працює інтенсивніше. В цей період кожного дня з’являються нові бджоли. Вони годують та доглядають личинок, поступово змінюючи старих бджіл, які починають збирати нектар та пилок. Але слід відмітити, що вирощування розплоду не є обов’язковим робочим етапом для молодих бджіл. Вони можуть відразу ж почати збирати нектар і пилок.

Кількість бджіл, які вилітають за кормом, залежить від сили медозбору. Якщо він незначний, бджіл вилітає мало. При сильному медозборі кількість льотних бджіл різко зростає. В цей час 50—60 % їх переходить на збір нектару й пилку. Головною роботою у вулику стає приймання і переробка принесеного корму.

Повернувшись з вантажем, робоча бджола передає нектар бджолам-приймальницям, які переносять його в медові стільники і розміщують по комірках. Одна бджола-збиральниця за день робить 10—12 вильотів і більше й кожного разу, приносить 30—45 мг нектару. Тривалість робочого дня та інтенсивність льоту бджіл залежить від сили медозбору і погодних умов.

Бджоли збирають й приносять до вулика квітковий пилок. При його збиранні бджола торкається до пиляків квіток, від чого пилок потрапляє на її тіло й утримується на волосках. При перельоті з квітки на квітку бджоли щіточками зчищають його з волосків і перекладають до кошика, змочуючи нектаром. Для збереження рівноваги під час польоту пилок вони складають поперемінно в кошики правої і лівої ніжок. Маса обніжжя в тиху суху погоду становить 16—20 мг, вітряну — 8—12. Звичайно, бджоли збирають нектар чи пилок і тільки при слабкому медозборі — одночасно те й друге.

Крилаті трудівниці приносять у вулик на ніжках грудочки смоли з бруньок дерев, переробляють її, одержуючи прополіс, який використовують як будівельний матеріал для замазування щілин, полірування стінок вулика тощо.

Найстаріші бджоли задовольняють потребу сім’ї у воді, яку переносять у медовому зобику.

Складну роботу виконують бджоли-розвідниці по відшукуванню джерела медозбору. Знайшовши його, вони запам’ятовують місце і повертаються до вулика, де на стільнику в гущі бджіл виконують відповідні рухи, які називаються вербувальними або мобілізаційними танцями. Відрізняють круговий (рис. 4) і виляючий (рис. 5) танці. За даними К. Фріша (1980), при круговому танці бджола-розвідниця передає нектар бджолі-приймальниці, роблячи Швидкі рухи, підстрибуючи, описуючи вузькі кола на тому місці стільника, де сиділа. Вона весь час змінює напрямок колового руху, повертаючись вправо і вліво. Часто робить два повних кола, а потім повертається й робить коло в іншому напрямку. Танець збуджує бджіл. Ті, що знаходяться близько від танцюючої бджоли, починають вистрибом рухатись за нею, повторюють усі її рухи, намагаються торкатись вусиками до її черевця. Таким чином танцююча бджола ніби тягне за собою цілий хвіст бджіл. Це кружляння триває кілька секунд. Потім бджола переходить на інше місце стільника і знову продовжує танець. Через кілька хвилин вона вилітає з вулика в супроводі великої кількості бджіл. Після повернення бджоли залучають до танцю ще більше особин, підключаючи тим самим їх до медозбору.

Рис. 4. Круговий танець бджіл

При виляючому танці бджола, швидко підстрибуючи, спочатку описує півколо, потім пробігає по прямій лінії 2—3 комірки і повертається до того місця, з якого починала танець. Звідси вона рухається в інший бік й пробігає друге півколо. Разом з першим півколом це становить ціле коло. Рухаючись по півколу, бджола-розвідниця біжить спокійно, а під час бігу по прямій лінії вона виляє черевцем з боку в бік, тому цей танець називають виляючим.

Рис. 5. Виляючий танець бджіл

 Бджоли-розвідниці своїми танцями сповіщають про наявність медозбору і місце його знаходження. Кільцевим танцем вони вказують орієнтовну відстань до джерела медозбору від вулика, виляючим — відстань і напрям. При прямому пробіганій бджола біжить вгору по стільнику лише в тих випадках, коли джерело медозбору знаходиться в напрямку до сонця. Коли бджола біжить вниз по стільнику, тоді місце медозбору знаходиться в протилежному напрямку від сонця. Якщо місце збору знаходиться вправо від сонця, то прямий біг бджоли буде відхилений вправо. При польоті за кормом вліво від сонця прямі пробіги відхиляються вліво. Тобто напрямок польоту бджоли визначається «сонячним кутом», який утворюється між прямими, що проходять від вулика до сонця і від вулика до місця знайденого медозбору. Залежно від величини кута змінюється відхилення прямого пробігу бджоли на стільнику від вертикалі.

І.О.Левченко (1976) визначив пороги мобілізаційних танців різних порід бджіл.

Бджола відрізняє поляризоване світло, яке людина не відрізняє. За сонцем або напрямком поляризації розсіяного світла вона орієнтується в польоті або коли танцем передає інформацію про знаходження джерела медозбору.